ЛЕВКО КОЛОДУБ

        Урочисту увертюру (1967 р.) присвячено піввіковому ювілею Великого Жовтня. Перша музична тема твору — ближча до російських прославних пісень, друга має яскравий український колорит.
Концерт для валторни з оркестром (1972 г.) є першим твором цього жанру в українській музиці. В основі — два контрастні образи. Перший має активний характер, інтонаційно він близький до народно-пісенних інтонацій, що нагадують іноді характерні трембітні закличні звучання. Стрімкий розвиток першої теми переривається вторгненням другої — емоційного ліричного монологу інструменту — соло. Цей образ переростає у сферу ліричних настроїв, котрі набувають дещо фантастичного характеру. Розробку побудовано на матеріалі першої теми. Реприза й кода стверджують на новому етапі розвитку головні теми експозиції.

ГЛІБ ТАРАНОВ

        «Три монументи», симфонічна поема (1971 р.).
Композитор подає таку програму:
Саласпілс поблизу Риги.
Монумент, споруджений на місці гітлерівського концентраційного табору.
Під чорною мармуровою плитою, з надрів землі лунають розмірені звуки метроному, які символізують биття сердець замордованих там жертв фашизму.
Хатинь під Мінськом.
Монумент, що стоїть на місці села, стертого гітлерівцями з лиця землі разом з усіма його жителями — стариками, жінками, дітьми.
Скорботно лунають дзвони, нагадуючи трагедію, що відбулася тут.
Вихорем проносяться спогади — тупіт чобіт окупантів, що топчуть радянську землю; картина Бреста, який мирно спить за кілька годин до початку війни. Потайки підкрадаються до кордону фашистські полчища. Ось вони затаїлися на самому кордоні…
Лунають сигнали тривоги — і почався бій!
Страшний натиск гітлерівських варварів розбився на порох об стійкість і мужність героїв Бреста, всього радянського народу.
І от, спочатку тихо, потім все більш і більш урочисто звучить музика Перемоги. В єдиному могутньому пориві злилися звуки фанфар і биття сердець, переповнених радістю, і дзвін тріумфуючих дзвонів, втілені у грандіозному монументі, спорудженому на честь героїв Брестської фортеці.

        Вічна пам’ять загиблим.
Вічна слава героям.
Саласпілс…
Хатинь…
Брест!

ГЕОРГІЙ МАЙБОРОДА

        Гуцульська рапсодія, написана композитором до 10-річчя возз’єднання українського народу в єдину збратану радянську сім’ю і сьогодні є твором, виконуваним багатьма оркестрами країни. В рапсодії приваблює її яскрава концертність, багатство й різноманітність музичних образів, пов’язаних з народним гуцульським мелосом.