Виконавець – Михайло Сливоцький, Вокальний квартет “Легінь”, Інструментальний квартет “Усмішка” Альбом – Співають гори Видавець, каталожний номер:Мелодия – С60 26869-70 Рік видання – 1988 Джерело – інше
07. Пісня про матір муз. – В.Їжак, сл. – С.Пушик
08. Віночок українських народних пісень обробка В.Пащенка
09. Ой, у гаю, при Дунаю українська народна пісня, обробка М.Білана
10. Як ніч мя покриє українська народна пісня, обробка В.Матюка
11. Вже вечі вечоріє українська народна пісня, обробка А.Кос-Анатольського
12. Імпровізація-діксі Т.Гайда
13. Коробейники російська народна мелодія, обробка Ю.Фейди
«Чорнобривці насіяла мати…» — виводив приємний чоловічий голос. А моя мати, полишивши домашні клопоти, підсіла ближче до радіоприймача. «…I навчила веснянки співати…» — кожне слово лягало на душу, спонукало до роздумів. Скільки років минуло, а наче вчора те було: ненька кликала мене, малого, до квітника і показувала, милуючись, чорнобривці. Вона й понині викохує ці диво-квіти. Ось якою силою володіє пісня! І не лише ця з репертуару популярного українського виконавця народних і сучасних пісень Михайла Сливоцького — заслуженого працівника культури Української PCP, лауреата Всесоюзних і Республіканських конкурсів та фестивалів. Співає Михайло Сливоцький… А уява малює «Рідне село», де і «Гори співають», «Смуглянку-молдаванку», котра «На солнечной поляночке» дарує своєму судженому «Синий платочек». Так, пісня владна об’єднувати людей, пробуджувати в них чисті помисли, віру в світле майбутнє. Це і підтверджують своєю творчістю учасники вокального квартету «Легінь»: Михайло Сливоцький, Петро Чоловський (керівник), Юрій Серганюк та Орест Шуляр. Ось уже двадцять років віддають вони своє дозвілля захопленню, котре стало невід’ємним у їхньому житті. Хоча «Легіні» виступають як аматори, співають на високому професійному рівні. Та в цьому немає нічого дивного, адже усі виконавці — викладачі Івано-Франківського державного педагогічного інституту імені Василя Стефаника. Спеціалісти, вони не лише навчають студентів любити мистецтво, зокрема пісню, а й особистим прикладом підтверджують: потрібно цінувати, 6ерегти народно-пісенне джерело, не забувати тих рідних співанок, що наспівувала мати, виколисуючи кожного із нас. Завдячуючи матерям, які виховали у чарівному пісенному світі, включили прикарпатці до свого репертуару «Чорнобривці» і «На калині мене мати колихала» В.Верменича, «Лист до матері» й «Матусенька» Б.Юрківа, «Згадую матір» О.Зуєва, «Щоночі сад приходить до вікна» П.Дворського… Та це й закономірно, бо той, хто любить рідну неньку, має такі ж синівські почуття до матері-Батьківщини, адже святе слово «мати» уособлює в собі добро, радість, щастя, мир і спокій… Не раз доводилося мені бути свідком теплих зустрічей прикарпатських жайворів з трудівниками сільського господарства, робітниками, студентами… І бачив, як плакали люди: твори, близькі й дорогі серцю кожного, неможливо ні співати, ні сприймати без хвилювання. Квартет залишився вірним вибраному на початку творчого шляху самобутньому стилю: їхнє кредо в тому, щоб доносити до слухачів багатство національного фольклору — пісні, що славлять карпатський край. Чисто, задушевно, дзвінко, в чотири прекрасних голоси виконують «Легіні» віночок українських народних пісень в обробці В.Пащенка, жартівливу «У сусіда хата біла», російську «Ах ты степь широкая», українські «Вечір надворі» і «Вже вечір вечоріє» в обробці А.Кос-Анатольського, сучасні «Явір і яворина» та «Летять лелеки в зорецвіт» О.Білаша, «Доброго ранку тобі, моя Батьківщино» І.Поклада… — За двадцять років активної участі в художній самодіяльності, — розповідає Петро Чоловський, керівник, — ми обробили понад сто пісень. Але не в кількості справа, бо переконані, що вічно житиме не шлягер-одноденка, а лише той твір, у якого глибоке народне коріння. Прикарпатські митці мають своїх вдячних слухачів не лише в нашій країні, а й у Румунії, Америці, Фінляндії, Японії… А «секрет» їхньої популярності простий: кожною піснею торкаються струн серця слухачів ліризмом, мелодійністю, легкістю виконання. Відчувається: співаки надзвичайно серйозно працюють над манерою і над репертуаром. Відмінними постійними партнерами «Легіня» є й учасники інструментального квартету «Усмішка»: Юрій Фейда (керівник, грає на баяні), Михайло Павлюк (скрипаль), Юрій Курило (контрабас) і Григорій Котик (гітара). Всі вони також викладачі інституту, високопрофесійні музиканти. Послухавши цікаві інструментальні мелодії, записані ансамблем на цій платівці, слухачі матимуть нагоду самі переконатися в цьому. І тоді, напевно, скажуть: «Спасибі за пісню, за музику…», бо саме так розпочинають численні листи до артистів шанувальники їхнього таланту. «Я слухала, як Ви виконували «Синий платочек», — повідомляє учасниця Великої Вітчизняної війни Розалія Григорівна Шимшинова з Іркутська,— і була приємно вражена Вашим прекрасним співом: пісня повернула мене в молодість (нічого не вдієш — фронтову), навіяла спогади про товаришів…». «Спасибі за виконання «Смуглянки». Ви співали її просто, задушевно, одним словом, так, як я і задумав», — це уже не просто слухач, а композитор Анатолій Новиков дякує. «Співай і виховуй молодь», — поблагословив Михайла Сливоцького Василь Соловйов-Седой, оцінивши професійне виконання свого твору «На солнечной поляночке». Певен, приєднаються до теплих побажань усі слухачі, бо чарівні мелодії Карпатського краю у виконанні «Легіня» и «Усмішки» можна слухати (ні, точніше, сприймати душею!) й слухати…
Б.М.Білейчук
Звукорежисер Ю.Вінник. Редактор М.Кузин
Художник С.Горшков. Фото М.Голяка, Ю.Кравчука