Арніка, ВІА (Львів, Україна)


VIA Arnika

VIA Arnika_logo

Окремі записи:

01 VIA Arnika_sssrviapesni.narod.ru

02 VIA Arnika

03 VIA Arnika_krashchi pisni

04 VIA Arnika_sssrviapesni.narod.ru

05 VIA Arnika_uaestrada.org

06 VIA Arnika__sssrviapesni.narod.ru

        «Арніка» – один із найпопулярніших вокально-інструментальних ансамблів України 70-х років. В основі репертуару ансамблю поп-рокові, джаз-рокові обробки народних пісень, твори тогочасних композиторів та власні твори.

Учасники ансамблю

        Ансамбль створений восени 1971 року Володимиром Васильєвим (художній керівник, вокал) при Львівському аптекоуправлінні, за підтримки керуючої управління Васильєвої Віри Миколаївни (мати Володимира Васильєва), шляхом об’єднання музикантів з двох колективів: ВІА «Еврика», де музичним керівником був талановитий джазовий музикант Юрій Варум, і джаз-ансамблю Ігоря Хоми «Медікус» (музичний керівник – відомий трубач Володимир Кіт), до яких також приєднався композитор, співак і гітарист Віктор Морозов з «Quo Vadis». Перша назва ансамблю «Аптека»6. Назва групи «Арніка» з’явилася напередодні участі ансамблю у регіональному відборі всесоюзного конкурсу в Чернівцях «Алло, мы ищем таланты!».
        Першим музичним керівником ансамблю був О.Дутко, потім Володимир Кіт. З часом ці обов’язки став виконувати Віктор Морозов, а з 1976 по 1981 рік – О.Левінсон.
        У першому складі ансамблю приймали участь ще три екс-учасники ансамблю «Медікус»: Іван Господарець (барабани), Мирослав Цюпак (вокал, ритм-гітара), Ігор Гунько (бас-гітара), а також Володимир Копоть (труба), Б. Заяць (тромбон), Орест Дутко (клавішні, саксофон), Ольга Щербакова (вокал), Володимир Летунов (вокал).
        Перший успіх прийшов до ансамблю у 1972 році після виконання української народної пісні «Чорна рілля ізорана» (аранжування В.Морозова) на Всесоюзному телеконкурсі «Алло, мы ищем таланты!» у Москві, де «Арніка» стала лауреатом та отримала спеціальний приз союзу композиторів СРСР за кращу обробку української народної пісні. В цьому ж році була видана перша платівка з записами пісень ансамблю – «Лауреат телевізійного конкурсу «Алло, мы ищем таланты!» (1972)».
        У 1973 році «Арніка» записала пісні для своєї другої сольної платівки «Срібні кораблі», куди увійшли обробки народних пісень, поп-шлягери і арт-джаз-рокова сюїта «Весна». Останній твір став свідченням надзвичайного професіоналізму музикантів «Арніки», їх новаторства і почуття часу: навіть у Москві джаз-рок тоді ще не грали. Сюїта стала першим твором в цьому стилі в СРСР.
        Згодом в ансамблі з’явилися нові учасники – юна співачка Вікторія Врадій, клавішник Валерій Галиця, гітарист Валентин Нестеренко, тромбоніст Віктор Арсеньєв.
        З середини 70-х «Арніка» стала одним з найпопулярніших ВІА України. В цей час колектив співпрацював з композитором Олексієм Екімяном, автором супер-хіта «Сонячний дощ», який прославив «Арніку» на весь Союз. Ансамбль виступав в Києві, Москві, Польщі, Угорщині, та приймав участь у різних телешоу, конкурсах, фестивалях де став дипломантом та лауреатом.
        У 1976 році померла меценат ансамблю Віра Васильєва. Не маючи її важливої підтримки, ансамбль в цьому складі припинив свою діяльність. Віктор Морозов, Іван Попович та Володимир Копоть створили ВІА «Ровесник», що через рік став новою «Ватрою», Володимир Кіт створив новий ВІА «Маки», О.Дутко очолив івано-франківський філармонійний ВІА «Беркут».
        Через деякий час Володимир Васильєв та Л.Зіммер поновлюють склад ансамблю, і запрошують до співпраці таких відомих музикантів та вокалістів як: О.Левінсон (музичний керівник, соло-гітара), І.Порецький (клавішні), М.Попович (труба), Ю.Закаль (бас-гітара), І.Трух (саксофон), В.Назаров (ударні), Ю.Матійчин (вокал), О.Яремко (вокал), О.Жукевич (вокал), С.Соляник (вокал), а згодом – Роман Лозинський (скрипка), Зеновій Левковський (клавішні) та Михайло Лундін (ударні). У цьому складі ансамбль продовжував творчу діяльність до 1981 року.
        «Арніка» приймав участь у Всесоюзному фестивалі пісні «Кримські зорі» в м. Ялті, записав на фірмі «Мелодия» ще одну платівку-міньйон з піснями «Зозуля», «Шаленец», «В Самборі» (остання – в стилі «диско»), які були дуже популярні в той час.
        У 1979 році «Арніка» стала лауреатом Республіканського фестивалю пісні (м.Хмельницький) і отримала диплом Державного комітету Ради Міністрів СРСР по телебаченню і радіомовленню.
        Музиканти «Арніки» одними з перших зрозуміли, що жанр ВІА себе уже вичерпав, і вони знову повернулись до джаз-року, тепер вже електронному – ансамбль знайшов своє продовження в новій джаз-роковою формації «Лабіринт». У 1985 році «Лабіринт» вижили з України (в Горьківську філармонію), і незабаром він розпався. Юрій Варум керував групою «Ехо» В.Леонтьєва. Солістка «Арніки» і «Лабіринту» Вікторія Врадій («Сестричка Віка») навчалася в Москві, потім довгий час була рок-співачкою №1 в Україні. Володимир Кіт разом з учасниками першого складу «Арніки» в 1992 році відновив джазовий ансамбль «Медікус».
        У різні періоди своєї творчої діяльності доля подарувала «Арніці» можливість співпрацювати з такими відомими авторами і композиторами, як: Ю.Варум, О.Екімян, Ю.Рибчинський, Б.Янівскій, Б.Стельмах, Р.Хабаль, Я.Віджак. Особливо дружні стосунки, ще з 1972 року, склалися у «Арніки» з ансамблем «Смерічка», Н.Яремчуком, звукорежисером В.Стріховічем, В.Івасюком, який часто приходив до них на репетиції і награвав свої нові твори, а також взяв участь у записі пісні «Вишнева сопілка» (бек-вокал).
        Учасники «Арніки» відзначились вагомими досягненнями в музичному світі. Так Ю.Варум став відомим композитором та продюсером Анжеліки Варум, В.Морозов сьогодні відомий композитор, співак та перекладач, В. Кіт – лауреат багатьох міжнародних джазових конкурсів та фестивалів. В.Врадій стала лауреатом конкурсу «Червона рута» та у 1992 році отримала титул «Міс Рок-Європа», Ольга Щербакова – лауреат багатьох конкурсів артистів естради, заслужена артистка України, Л.Зіммер – засновник фірми «Rank – concert» (ФРН) з виробництва Hi-Fi апаратури.
        Восени 2000-го Віктор Морозов зібрав музикантів «Арніки» і виступив з ними під час святкування 10-ти річчя «Революції на граніті».
        В 2006 році у Львові ансамбль відсвяткував своє 35-річчя, з великим успіхом пройшов ювілейний концерт, на який приїхали учасники «Арніки» з США, Німеччини, Ізраїлю та Росії.
        В 2012 році Володимир Васильєв підготував і видав компакт-диск з кращими піснями у виконанні ВІА «Арніка», присвячений 40-річчю колективу.

Вокально-інструментальний ансамбль «Арніка» | ВІА «Арніка» | Естрадний ансамбль «Арніка» | Ансамбль «Арніка»

Джерело:
1. АРНІКА (cheremshyna.org.ua).
2. Васильєв В. Історія ВІА «Арніка» (інформація з поліграфії до компакт-диску ВІА «Арніка». Кращі пісні).
3. Окаринський В. Нарис історії західноукраїнської (галицької) рок-музики (1960-і – початок 1980-х рр.).
4. Фото: sssrviapesni.narod.ru та з поліграфії до компакт-диску ВІА «Арніка» – Кращі пісні.
5. Інформація з обкладинки до альбому «Лауреат телевізійного конкурсу «Алло, мы ищем таланты!» (1972)».
6. Уточнення Любомира Гаврилишина (facebook.com/lubchyk.havrysh).
7. Записи з альбомів: Лауреат телевізійного конкурсу «Алло, мы ищем таланты!» (1972) (Мелодия – Д 00034591-92), Срібні кораблі (Мелодия – С60 05183-84), Пісні О.Екімяна (Мелодия – С62 07121-22), В Самборі (Мелодия – C62 16875-76).

Дискографія:
Лауреат телевізійного конкурсу «Алло, мы ищем таланты!» (1972) /альбом , 33 rpm/7″/ Мелодия – Д 00034591-92, 1973
ВИА Победители Телеконкурса «Молодые Голоса» / збірка , 33 rpm/7″/ Мелодия – ГД 0003777-78, 1973
В сузiр’ї дружби. Львівська обл. / збірка , 33 rpm/12″/ Мелодия – М30 36341-42, 1974
Срібні кораблі /альбом , 33 rpm/10″/ Мелодия – С60 05183-84, 1974
Арника Поет Песни Алексея Экимяна /альбом , 33 rpm/7″/ Мелодия – Г62 04901-02 , 1975
Пісні О.Екімяна /альбом , 33 rpm/7″/ Мелодия – С62 07121-22, 1977
Кримські зорі. IV всесююзний фестиваль радянської пісні / збірка , 33 rpm/12″/ Мелодия – М60 42195-96, 1979
Эстрадные Ансамбли Украины / збірка , 33 rpm/7″/ Мелодия – С62 12085-86, 1981
В Самборі /альбом , 33 rpm/7″/ Мелодия – C62 16875-76, 1981
ІА «Арніка». Кращі пісні /альбом , CD-Audio/ приватне видання, 2012