Будник Микола Петрович


Кобзар, бандурист, майстер із виготовлення народних інструментів, художник і поет

Окремі записи:

        Микола Будник народився 3 лютого 1953, у селі Сколобів Володарсько-Волинського району Житомирської області.
        Чотирнадцятирічним хлопцем пішов із села у світ в пошуках свого місця в ньому. Міняв професії, місця роботи й проживання. Довший час працював фрезерувальником на київському заводі «Арсенал». Захоплювався малюванням.
        З 1979 року почав навчатись кобзарській справі у відомого етнографа Івана Гончара, а з 1980 року продовжив утверджуватись як майстер кобзарських музичних інструментів та виконавець у кобзаря Георгія Ткаченка, від якого перейняв зінківську школу (харківська манера гри на бандурі), зберігаючи традиції кобзарів. Опанував увесь репертуар свого вчителя, в якому переважали думи, історичні і духовні пісні.
        Микола Будник був одним із засновників Київського Кобзарського цеху, з 1987 – кобзарський цех майстер, з 1993 – панотець кобзарського цеху.
        У 80-х роках у м. Ірпіні створив майстерню для відродження старовинних народних інструментів в якій налагодив виготовлення бандур, кобз, лір, реконструював інструменти, що давно вийшли з ужитку: давньоруські й половецькі гудки, шоломовидні та криловидні гусла тощо. Ця майстерня стала одночасно й музичною школою, де молоді ентузіасти опановують майстерність виготовлення інструментів і гри на них.
        Практикував та відроджував традиційні форми кобзарства в сучасних умовах, виступаючи на вулицях, майданах біля церков та соборів, на площах та інших людних місцях. Наприкінці 80-х – на початку 1990-х разом з Михайлом Хаєм та Володимиром Кушпетом інтенсивно подорожували по Україні, зокрема – Харківщині.
        У 1997 та 2001 році за сприяння Михайла Хая видано два аудіо альбоми – «Думи, історичні пісні, псальми, балади» (УЕЛФ) та «Гей, на Чорному морі…» (Арт-Велес – AVE 008) з записами пісень та дум у виконанні Миколи Будника.
        Мав своїх учнів, зокрема – Едуард Драч, Тарас Компаніченко, Тарас Силенко, Кость Черемський та багато інших.
        Помер Микола Будник 16 січня 2001 року, похований на на ірпінському кладовищі.
        Микола Будник увійшов в історію української культури як носій глибинного розуміння автентичності кобзарства. Перейнявши традицію з рук зачинателя сучасного реконструктивного кобзарського руху Георгія Ткаченка, він власним прикладом, силою свого невичерпного таланту вивів цей рух із андеграунду й підпілля на обшири всенародного визнання.
        З ініціативи Костянтина Чечені, щорічно (в середині лютого) проводяться вечори присвячений пам’яті Миколи Будника, які відбуваються в історичному будинку Центральної Ради.

Джерело:
1. Жеплинський Б.М., Ковальчук Д.Б. «Будник Микола Петрович» // Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник. – Львів: Галицька видавнича спілка, 2011., стор. – 29.
2. Жеплинський Б.М. «Будник Микола Петрович» // Енциклопедія сучасної України (esu.com.ua)
2. Микола Будник // Київський кобзарський цех (ceh.org.ua).
3. Польовий Ренат. Кобзарський панотець Микола БУДНИК /за виданням: Ренат Польовий. Кобзарі в моєму житті. – Київ: Діокор, 2003/ (etnoua.info).
4. Хай Михайло. Микола Будник – музичний майстер та імпровізатор // «Студії мистецтвознавчі» №3-4 (2013), стор.: 137 – 149.
5. Хай Михайл. Народний майстер і бандурист // Інформація з поліграфії до аудіо альбому «Гей, на Чорному морі…» (Арт-Велес – AVE 008).
6. Фото – Студія «Ми» (my.etnoua.info).
7. Записи з аудіо альбому «Думи, історичні пісні, псальми, балади» (УЕЛФ)

Будник Микола Петрович | Микола Будник | М.Будник | Mykola Budnyk | M.Budnyk

Підбірка публікацій
Майстер Микола БУДНИК
НАРОДНИЙ МАЙСТЕР І БАНДУРИСТ (анотація до виставки)
Кобзарський панотець Микола БУДНИК
Дискографія
Думи, історичні пісні, псальми, балади /альбом, Cassette/ УЕЛФ – без номера, 1997
Гей, на Чорному морі… /альбом, CD-Audio/ Арт-Велес – AVE 008, 2001