Бандурка Данило Степанович


        Бандурка (Бандурко Рихлієвський, Малий) Данило Степанович – придворний, а згодом мандрівний кобзар. Народився 1738 року в Києві. Мати – Ганна, батько – Степан Рихлієвський – підданий Видубецького монастиря.
        У десятирічному віці почав навчатися грати на бандурі у кобзаря Матвія Волошина в м. Богуславлі. Навчався в нього всього рік. Після навчання його як талановитого кобзаря забирали до Київського губернатора Леонтьєва, в якого Данило Бандурка пробув три роки.
        Після смерті Леонтьєва Данило Бандурка повернувся до матері, в якої жив близько 7 років. Після цього пішов на Запорозьку Січ, де його приписали до Корсунського куреня. Тут перебував 6 років.
        З 1760 по 1761 рік приймав участь у гайдамацьких походах на території Правобережної України, яка на той час була під владою Польщі. У 1761 – заарештований і ув’язнений царською владою. 19 днів перебував в ув’язнениі у фортеці св. Єлизавети (нині Кропивницький). Ймовірно був виданий польській владі і страчений.

Джерело:
1. Ястребов В. Гайдамацкій Бандуристъ. // Киевская старина, 1886, №10, стор.: 379-388.
2. Лавров Ф. Кобзарі. Нариси з історії кобзарства в Україні. – К.: Мистецтво, стор: 57-59.
3. Жеплинський Б.М., Ковальчук Д.Б. «АНДУРКА (Бандурко Рихлієвський, Малий) Данило Степанович» Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник. – Львів: Галицька видавнича спілка, 2011., стор. – 12.

ДАНИЛО БАНДУРКА ТА ГРИЦЬКО КОБЗАР