Баришовець Юрій Миколайович


        Баришовець Юрій Миколайович (22.09.1965 р., м. Збараж Тернопільської обл.) – музикант, бандурист, репрезентант кобзарського репертуару на старосвітській кобзі взірця О.Вересая. З 1986 р. – викладач фортепіано Збаразької музичної школи.
        У 1989 році почув гру старовинного типу бандури кобзаря Миколи Будника і за допомогою київського бандуриста В.Г.Кушпета навчився на ній грати. Учасник кобзарського фестивалю «Думи мої» у Львові (1991 р.), та інших фестивалів й кобзарських з’їздів. Член Національної Спілки кобзарів України.
        Ю.Баришовець закінчив Тернопільське музичне училище ім. С.Крушельницької (клас фортепіано), Івано-Франківський педагогічний інститут (нині Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника).
        Вокально-інструментальний репертуар охоплює жанр традиційної творчості (думи, історичні пісні, псалми, різнохарактерні народні пісні). Інструментальні традиційні твори: «Козак-валець», «Циганочка», «Дудочка», «Хлопці-молодці» (запис Л.Українки). Вокально-інструментальні твори: «Про правду», «Ой горе, горе», «Про Ярему й Хому», «Кисіль», «Дума про трьох братів самарських», «Гей гук, мати гук» в обробці В.Кушпета, «Страта кобзарів», слова О.Доріченка, музика В.Кушпета, «Кобзарева пісня», слова Л.Горлача, музика В.Кушпета, власні твори «Коломийка» та «Журба».
        Баришовець Ю. М. – Лауреат всеукраїнського огляду народної творчості (Тернопіль, 1999 р.). Учасник фестивалів сучасної пісні та популярної музики, кобзарських з’їздів.

Література: Євгеньєва М., Гринчук І. Фестиваль «Срібні струни в Тернополі» // Бандура.– Нью-Йорк.– Січень-Червень, 2001.– С.27–29; Євгеньєва М. Баришовець Юрій Миколайович // Тернопільський енциклопедичний словник, Т. І, А-Й, Тернопіль: Збруч, 2004. – С.86; Дубас О. ІІІ з’їзд кобзарів України / Народна творчість та етнографія, 2004 – С.123-125.

Джерело: Жеплинський Б.М., Ковальчук Д.Б. «Баришовець Юрій Миколайович» Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник. – Львів: Галицька видавнича спілка, 2011., стор. – 13.