Ґоч Іван Миколайович


John Gotch_01

Відомий музикант, співак та композитор з Канади

Окремі записи:

        
John Gotch_02

Оркестра Івана Ґоча і тріо «Верховина» з Торонто

Оркестра Івана Ґоча і тріо «Верховина» з Торонто

        Іван Ґоч народився 28 вересня 1930 року в селі Зиндранова на Лемківщині (тепер Короснянського повіту, Польща).
        Батько Івана, Микола Ґоч, був добрим музикантом, грав на весіллях та забавах, та ще 3 місяці перед народженням молодшого сина виїхав до Канади, тому Івана та його брата виховувала мати, Анна Писаріова (дівоче прізвище Мацек) з родиною. Дитинство братів проходило в рідному селі, на мальовничій Лемківщині з її горами вкритими лісами, лугами, серед давніх звичаїв, обрядів та невичерпного джерела народної музики.
        Після успішного закінчення перших класів сільської школи, Іван з братом від 1942 року продовжили навчання в бурсі в м. Дукля. Дальшу освіту Іван здобував уже в Канаді.
        Музикою, до якої мав добрий хист, Іван Ґоч почав цікавитись ще з дитинства. Перші уроки гри на музичних інструменті отримав від популярного місцевого циганського музиканта Гриця Сівака. Іван добре грав на скрипці, окрім майстерного володіння музичними інструментами також добре співав.
        По закінченню Німецько-радянської війни родині Ґочів вдалось уникнути переселення на схід і сім’я готувалась до від’їзду до Канади по запрошенню батька.
        У 1948 році Іван Ґоч з матір’ю відправились до Канади, де уже був батько, тут вони оселились в Торонто. Брату Федору не дали дозвіл на виїзд через ув’язнення, яке присудили за надуманими обвинуваченнями. Після звільнення він повернувся до рідного села де почав активну громадську діяльність з збереження та розвитку лемківського музичного мистецтва, а також облаштував Музей лемківської культури.
        В Канаді Іван Ґоч продовжив музичну освіту. Батько, будучи талановитим скрипалем, побачив хист до цього інструменту і в Івана, тому всяко сприяв музичній освіті сина. Батько розумів, для того щоб добитись успіху в цій області потрібно мати добру музичну освіту. Тоді він звернувся до свого друга, з української організації працівників в Торонто, якого син був досвідченим скрипалем і викладачем в Королівській консерваторії. Це був Іван Москалик, пізніше відомий як Джон Москав. Іван Москалик почувши гру Івана Ґоча, взяв його в якості свого учня і давав йому два рази в тиждень приватні уроки ввечері в своєму домі.
        В цей час в Іван Ґоч також почав цікавитись грою на кларнеті та саксофоні, і йому довелось робити складний вибір на користь якогось інструменту. Коли Іван Ґоч попросив Івана Москалика порекомендувати доброго учителя кларнета, той з розумінням віднісся до вибору учня і направив його до Френка Угрина, колеги в Королівській консерваторії. На той час студенти Френка Угрина були серед кращих саксофоністів і кларнетистів в Канаді.
        В скорім часі Іван Ґоч досяг доброї майстерності гри і на цих музичних інструментах, його почали запрошувати грати в музичних ансамблях які виконували танцювальну музику. Перед Іваном відкрилось багато нових можливостей для розвитку музичної кар’єри.
        В цей час Іван Ґоч також поступив на курси навчання в одного з найкращих на той час в Канаді музичних педагогів Гордона Деламонта (Gordon Delamont), який дав йому настанови з гармонії, контрапункту і композиції. Іван Ґоч почав робити власні аранжування пісень, писати музику та пісні.
        Ось як Іван Ґоч сам характеризує свою творчість: «я б описав спів і мелодійну якість моєї музики, як відображення моєї спадщини. Я народився в селі в прекрасних Карпатських горах, в оточенні культурного життя з багатою музикою. Я написав і організував цілий ряд пісень в яких оспівував свою батьківщину, в тому числі знайому і лірично нагадуючу баладу “У горах Карпатах” (там де я родився)».
        На початок 60-х років в Канаді ще була мала кількість ансамблів які виконували українську розважальну музику, ще менше такої музики видавалось на платівках. А Іван Ґоч на той час уже підготував багато матеріалу з такою музикою та давав концерти з власними ансамблями, а щоб більше слухачів могли її слухати запланував дещо записати на платівки.
        Для видання таких платівок він переконав компанію «Arc Records» в тому, що видання буде комерційно успішним. Спеціально для записів він зібрав професійних музикантів, а для виконання пісень також запросив уже популярне на той час українське тріо «Верховина» з Торонто. Іван Ґоч не помилився, незважаючи на деякі технічні недоліки, дві видані у 1962 році платівки «Веселі пісні України» (Arc 549) та «Продовження веселих пісень України» (Arc 626) мали гарний успіх.
        Щоб мати можливість робити якісні записи Іван Ґоч організував власний лейбл «Mars Records», на якому від 1962 року видано три платівки з записами українських та лемківських пісень: «Подорож по Лемківщині» (MARS 101), «Лемківські пісні і танці» (MARS 102) та «Пісні серця» (MARS 103). У 1975 році ці платівки перевидав канадський лейбл «UK Records». Від 1989 року видано ще кілька альбомів з піснями Івана Ґоча: три касети «Не сумуй» (MARS 101), «Roses» (MARS 102) та «Струни серця» (MARS 103) (альбоми «Roses» та «Струни серця» тепер також доступні і на аудіодисках) та один альбом на аудіодиску «Чародійні мелодії» (Mars Records).
        Окрім студійної роботи Іван Ґоч часто збирав музикантів і з такими тимчасовими ансамблями виступав на різних мистецьких заходах не тільки в Канаді, а й в США, про що свідчать численні повідомлення в американській пресі. Зокрема: у 1969 році Іван Ґоч з ансамблем виступали на Дев’ятій зустрічі лемків Америки і Канади, що відбувалась в Українському Народному Домі (м. Сиракузи), «Карпаторуському Фольклорному Фестивалі» (Нью-Йорк), у 1971 році Іван Ґоч з ансамблем приймали участь у мистецькій частині 13-го Загального Лемківського З’їзду (м. Йонкерс).
        Зараз Іван Ґоч проживає в містечку Мідгурст (Онтаріо, Канада) де продовжує займатись музичною діяльністю.

Джерело:
1. Інформація з повідомлень електронного листування з Іваном Ґочем.
2. Теодор-Фецьо Ґоч. Жытя лемка. Вид-о Chemigrafia, 1999.
3. У Сиракюзах відбулася багатолюдна лемківська зустріч. Свобода. Український щоденник. 11.06.1969, №108, стор.- 1.
4. Відбувся Карпаторуський фолкльорний фестиваль. Свобода. Український щоденник. 11.07.1969, №129, стор.- 4.
5. В Йонкерсі радив 13-ий Загальний Лемківський З’їзд. Український щоденник. 07.10.1971, №186, стор.- 3.
6. Інформація та фото з поліграфії до платівок «Веселі пісні України» (Arc 549), «Продовження веселих пісень України» (Arc 626), «Українські пісні і танці з Лемківщини» (UK 5030), «Подорож по Лемківщині» (UK 5031), «Пісні серця» (UK 5032) та аудіодиску «Чародійні мелодії» (Mars Records).

Іван Ґоч | Іван Гоч | John Gotch | Оркестра Івана Ґоча | John Gotch Orchestra | Лемківська оркестра Івана Ґоча

Дискографія:

*Назва релізу (формат)Видавець - номер виданняДата виданняЗображення обкладинок, етикеток
альбомВеселі пісні України (33 rpm/12")Arc Records – Arc 5491962Arc 549 f Arc 549 b
альбомПродовження веселих пісень України (33 rpm/12")Arc Records – Arc 6261962Arc 626_f Arc 626_b
альбомПодорож по Лемківщині (33 rpm/12")MARS Records – MARS 101?
альбомЛемківські пісні і танці (33 rpm/12")MARS Records – MARS 101?
альбомПісні серця (33 rpm/12")MARS Records – MARS 103?
альбомУкраїнські пісні і танці з Лемківщини (33 rpm/12")UK Records – UK 50301975
альбомПодорож по Лемківщині (33 rpm/12")UK Records – UK 50311975
альбомПісні серця (33 rpm/12")UK Records – UK 50321975
альбомНе сумуй (Cassette) MARS Records – MARS 1011989
альбомRoses (Cassette) MARS Records – MARS 102?
збіркаСтруни серця (Cassette)MARS Records – MARS 103199201_Mars Records_Cassette_103_Heartstrings_front
альбомЧародійні мелодії (CD-Audio)MARS Records – ??