Гмиря Борис Романович


Видатний український оперний і концертно-камерний співак (бас-кантанте). Заслужений артист України (1940), Народний артист СРСР (1951)

        
Окремі записи:

        Борис Гмиря народився 23 липня (5 серпня) 1903 року в м. Лебедин, тепер Сумської області в бідній робітничій сім’ї. Тато, Роман Костянтинович, був муляром, мама, Ганна Федорівна, – неписьменною швачкою.
        По закінченні початкової школи одинадцятирічний Борис почав працювати, щоб хоч якось допомагати родині. Працював посильним при з’їзді мирових суддів Лебедина, друкарем, різноробом, вантажником, матросом, кочегаром. Лише у віці 27 років на робітфаці отримав атестат про середню освіту.
        У 1930 році Борис Гмиря, успішно склавши вступні іспити, став студентом Харківського інженерно-будівельного інституту, який з відзнакою закінчив 1935 року.
        Ще під час навчання, на студентських концертах помітили його хист до співу. Тому на четвертому курсі він пішов на прослуховування до Харківської консерваторії. Там комісія засвідчила рідкісні голосові дані – винятковий бас і високу музичну культуру Бориса Гмирі.
        Навчався вокалу у відомого педагога Павла Голубєва. На третьому курсі консерваторії його запросили на провідні ролі в Харківський театр опери, де він і працював до закінчення навчання.
        У 1939 році, одразу після закінчення консерваторії, Бориса Гмирю запросили солістом до Київського театру опери та балету ім. Т.Г.Шевченка. Тоді ж, 1939 року, серед 76 співаків з колишнього Радянського Союзу, які брали участь у Всесоюзному конкурсі вокалістів у Москві, Борис Гмиря став лауреатом і отримав другу премію (перша не присуджена нікому).
        Керівництво Київського оперного театру (директор Пащин, художній керівник Смолич) практично не давали розкритися таланту Гмирі. Він співав три рази на місяць при нормі – вісім. Його не відпускали на гастролі до Харкова, Миколаєва та інших міст, хоча договори були підписані і навіть розклеєні афіші. І хоча втручання М.Хрущова дещо покращило ситуацію, але цькування Гмирі продовжувалося. 8 квітня 1941 йому було присвоєне звання «Заслужений артист УРСР».
        Під час окупації України військами Німеччини, з 1942 по 1943 рік Борис Гмиря працював у Полтавському музично-драматичному театрі, який німці перевели до Кам’янця-Подільського. В цей час його намагалися вивезти для виступів до Німеччини. Цього вдалось уникнути через необхідність Бориса Гмирі доглядати хвору дружину (Анна Іванівна Грецька, перша дружина співака, важко хворіла, померла у 1950 році).
        Після витіснення у 1944 році радянськими військами німецької армії з Кам’янця-Подільського, співак продовжив працювати в Київському театрі опери та балету.
        Два роки, які Борис Гмиря пропрацював на території окупованій німецькими військами були причиною постійних утисків, яких зазнавав співак працюючи в Київському оперному театрі. Деякі його колеги, особливо з Київського оперного театру, продовжували інтриги, розповсюджували брехливі чутки про його перебування на окупованих землях. А керівництво дозволяло йому гастролі тільки в Радянському союзі та країнах соцтабору (гастролював у Чехословаччині (1955), Болгарії, Польщі (1956), Китаї (1957), у 1951, 1960 брав участь у декадах української літератури і мистецтва у Москві), хоча його голос хотіли чути в усьому світі. І запрошення на гастролі йшли звідусюди.
        Мільйони слухачів чекали на нього в США, Італії, Франції, Англії та інших країнах світу. Але туди його радянські можновладці майже не випускали. Допомагала Борису Романовичу витримати все вищесказане жахіття його друга дружина Віра Августівна. Вона оберігала співака як могла від стресів, від цькування з боку заздрісників.
        Під час Декади українського мистецтва у Москві (1951), на поданні про присвоєння звання Гмирі, Сталін власноручно закреслив «Народний артист УРСР» і написав: «Народний артист СРСР». У 1952 році співаку присуджена Сталінська премія, 1960 – нагороджений орденом Леніна.
        У 1957 році Борис Гмиря був змушений залишити роботу в Київському театрі опери та балету. Співак вирішив звільнитися з роботи в театрі без призначення пенсії, тому що директор відмовив йому в переведенні на пенсію, незважаючи на 21 рік оперного стажу і 42 роки загального трудового.
        Конфлікт тривав понад три роки, поки нарешті Рада Міністрів СРСР винесла рішення за № 08.10-26210-с від 25 березня 1961 про призначення Б.Гмирі пенсії союзного значення. Після виходу на пенсію Борис Гмиря в театрі працював лише як гастролер, а тому вистави з його участю у Києві відбувалися дуже рідко.
        Співака постійно запрошували за кордон, пропонуючи прекрасні умови, але він не мислив свого життя поза Україною. Гмиря любив українську класику, особливо твори Тараса Шевченка. Він просив українських композиторів написати музику до деяких з них і використовував у своїх концертних програмах. Прекрасно звучали у його виконанні такі музичні твори на вірші Т.Шевченка, як: «Гей, літа орел», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Зоре моя вечірняя», «Думи мої» та ін. Знявся у фільмі-опері «Наймичка» за однойменною поемою.
        До 100-річчя від дня смерті Тараса Шевченка, 1961 року, Борис Гмиря підготував свою першу програму з творів поета, а через три роки, з нагоди 150-річчя від дня його народження, другу. Саме вона прозвучала у найкращих концертних залах Києва, Москви, Ленінграда, Риги, Таллінна, Вільнюса та ін.
        Яскраво індивідуальний виконавський стиль Бориса Гмирі спирається на традиції вітчизняного (зокрема у сфері поєднання музичних і драматичних аспектів психологічного образу) й водночас італійського bel canto, сприйняті через П.Голубєва (учня Ф.Бугамеллі) вокальних шкіл. Голос відзначався порівняно помірною силою, проте широким діапазоном, гнучкістю, багатством тембрових і динамічних відтінків, густим і надзвичайно теплим забарвленням, здатністю до органічного злиття з оркестром.
        Для виконавського стилю співака характерні володіння кантиленою, майстерним філіруванням звука, відточеність деталей, rubato при бездоганній вокальній і високій загальнохудожній культурі – виразна дикція, пластичність жесту, їх чітка психологічна обумовленість. Втілення великого діапазону емоційних станів поєднувались із глибоким психологізмом, драм, наснаженістю й водночас благородною стриманістю.
        Борис Гмиря – один із найосвіченіших людей свого часу, йому притаманна різнобічна ґрунтовна ерудиція, зокрема у галузях світової музичної літератури, історії тощо. Це слугувало базою аналітичного ставлення Бориса Гмирі до виконуваних творів (зокрема він спирався на принципи системи К.Станіславського, дані акустики, психології, психофізіології, вивчав відповідні історичні матеріали, першооснови оперних лібрето, винятково точно прочитував нотний текст, узагальнював власний творчий досвід у теоретичних розвідках). Співакові був властивий постійний творчий пошук, зацікавленість різноплановим у національному і стильовому відношеннях репертуаром.
        За 20 років творчої діяльності Борис Гмиря наспівав понад 1200 творів. З них зберігається у фонотеці 600, з яких майже 300 українських народних пісень, приблизно стільки ж російських, а також 75 арій із 40 оперних партій. Протягом цього ж періоду співак виступив 2103 рази: зіграв 683 оперні спектаклі, дав 1420 концертів.
        Платівки з піснями у виконанні Бориса Гмирі у Радянському Союзі видавались багатотисячними тиражами. Протягом 1945 – 1970 років видано понад 200 найменувань платівок із співом Бориса Гмирі, тираж яких складав від 100 тис. до 600 тис. екземплярів. У сукупності їхній випуск склав 7,5 мільярдів примірників. Багато з тих платівок копіювались видавництвами за межами Радянського Союзу. Також записи співака видані на численних аудіокасетах, аудіодисках, численними є фондові записи співака на Українському радіо.
        Значним є епістолярний доробок Бориса Гмирі – 150 рукописів науково-популярних і мистецьких статей; 2,5 тис. нотних зошитів, листів, партитур з правками Гмирі. Цікава й епістолярна спадщина — вісім зошитів-щоденників за 1939 – 1969 роки, а також сім тисяч листів.
        Помер Борис Гмиря 1 серпня 1969. Похований в Києві на Байковому цвинтарі. У 1979 встановлено надгробок (скульптор К.Кузнєцов).
        В 1973 році у Києві на будинку, де проживав співак, встановлено меморіальну дошку з барельєфним портретом Бориса Гмирі (скульптора І.Кавалерідзе, архітектор А.Ігнащенко). В 1978 році у Лебедині відкрито музей-кімнату співака при Будинку культури. У 2003 році у Києві започатковано Міжнародний конкурс вокалістів ім. Б.Гмирі.
        Значний внесок у збереження творчої спадщини Бориса Гмирі належить «Фонду Бориса Гмирі», яким, зокрема, опубліковано 115 статей з питань функціонування Фонду та життя і творчості Б.Гмирі, реставровано 360 музичних творів у виконанні Б.Гмирі, видано 15 компакт-дисків та три аудіо касети із записами співу Б.Гмирі, у 2003 році вийшла збірка нот «Романси та українські народні пісні з репертуару Бориса Гмирі (вид-во «Музична Україна»), у 1998 (до 95-річчя від дня народження Бориса Гмирі) створено телефільм «Борис Гмиря».

Джерело:


Підбірка публікацій
ПОВЕРНЕННЯ БОРИСА ГМИРІ
«Мої платівки витримали 120 тиражів!»
ДИСКОГРАФІЯ БОРИСА ГМИРІ
БОРИС ГМИРЯ – ХАРИЗМАТИЧНА ПОСТАТЬ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
БОРИС ГМИРЯ: геній серед тернів
Борис ГМИРЯ: життя задля України. На Батьківщині про видатного співака незаслужено забули
ГАННА ПРИНЦ: «CУМНО, ЩО УКРАЇНА ПРОПУСТИЛА СТОРІЧЧЯ ГМИРІ...»
Дискографія, репертуар
Українські пісні /альбом, 33 rpm/10″/ Мелодия – Д 6155-56, 1960
Українські пісні /альбом, 33 rpm/10″/ Мелодия – Д 6191-92, 1960
Реве та стогне Дніпр широкий /альбом, 33 rpm/ Мелодия – Д 033121-22, 1972
Арії з опер /альбом, 33 rpm/10″/ Мелодия – Д 5646-47, 1959
Музичний твірВірш / музикаУчастьАльбом / Реліз (формат, видавець, дата) *
А вже третій вечірукраїнська народна піснявиконання (спів)Реве та стогне Дніпр широкий /альбом, 33 rpm/ Мелодия - Д 033121-22, 1972
Ариозо Кочубея из опери “Мазепа”П.Чайковскийвиконання (спів)Арії з опер /альбом, 33 rpm/10″/ Мелодия - Д 5646-47, 1959
Ария и песня Олоферна из оперы “Юдифь”А.Сероввиконання (спів)Арії з опер /альбом, 33 rpm/10″/ Мелодия - Д 5646-47, 1959
Безмежнеє полеІ.Франко / М.Лисенковиконання (спів)Реве та стогне Дніпр широкий /альбом, 33 rpm/ Мелодия - Д 033121-22, 1972
Вдоль по Питерскойросійська народна піснявиконання (спів)Реве та стогне Дніпр широкий /альбом, 33 rpm/ Мелодия - Д 033121-22, 1972
Вечір на дворіукраїнська народна піснявиконання (спів)Концерт украинской музыки /збірка, 33 rpm/10″/ Апрелевский завод - Д 3232-33, 1956
Взяв би я бандуруукраїнська народна піснявиконання (спів)Українські народні пісні /збірка, 33 rpm/10″/ Мелодия - Д 14125-26, 1964
Гей, літа орелТ.Шевченко / українська народна піснявиконання (спів)Реве та стогне Дніпр широкий /збірка, 33 rpm/10″/ Мелодия - Д 12975-76, 1963
Гуляв чумак на риночкуукраїнська народна піснявиконання (спів)Українські пісні /альбом, 33 rpm/10″/ Мелодия - Д 6191-92, 1960
Да куди їдеш, явтушеукраїнська народна піснявиконання (спів)Українські пісні /альбом, 33 rpm/10″/ Мелодия - Д 6191-92, 1960
Дивлюсь я на небоМ.Петренко / В.Зерембавиконання (спів)Українські пісні /альбом, 33 rpm/10″/ Мелодия - Д 6155-56, 1960
Дума и монолог из оперы “Милана”Г.Майбородавиконання (спів)Арії з опер /альбом, 33 rpm/10″/ Мелодия - Д 5646-47, 1959
Думи моїТ.Шевченко / українська народна піснявиконання (спів)Українські пісні /альбом, 33 rpm/10″/ Мелодия - Д 6155-56, 1960
За Сибіром сонце сходитьукраїнська народна піснявиконання (спів)Українські пісні /альбом, 33 rpm/10″/ Мелодия - Д 6191-92, 1960
Зацвіла в долиніТ.Шевченко / Я.Степовийвиконання (спів)Реве та стогне Дніпр широкий /альбом, 33 rpm/ Мелодия - Д 033121-22, 1972
Зоре моя, вечірняяТ.Шевченко / українська народна піснявиконання (спів)Реве та стогне Дніпр широкий /альбом, 33 rpm/ Мелодия - Д 033121-22, 1972
Їхав козак на війнонькуукраїнська народна піснявиконання (спів)Українські пісні /альбом, 33 rpm/10″/ Мелодия - Д 6155-56, 1960
Лугом ідуукраїнська народна піснявиконання (спів)Українські пісні /альбом, 33 rpm/10″/ Мелодия - Д 6191-92, 1960
Монолог Тараса БульбыЛ.Ревуцький, текст М.Рыльськоговиконання (спів)Арії з опер /альбом, 33 rpm/10″/ Мелодия - Д 5646-47, 1959
Ноченкаросійська народна піснявиконання (спів)Реве та стогне Дніпр широкий /альбом, 33 rpm/ Мелодия - Д 033121-22, 1972
Ой зійди, зійдиукраїнська народна піснявиконання (спів)Українські пісні /альбом, 33 rpm/10″/ Мелодия - Д 6155-56, 1960
Ой із-за гори та буйний вітер вієукраїнська народна піснявиконання (спів)Любіть Україну and other ukrainian songs /збірка, 33 rpm/10″/
Ой чого ти дубеукраїнська народна піснявиконання (спів)Українські пісні /альбом, 33 rpm/10″/ Мелодия - Д 6155-56, 1960
Ой, кум до куми залицявсяукраїнська народна піснявиконання (спів)Українські пісні /альбом, 33 rpm/10″/ Мелодия - Д 6191-92, 1960
Ой, щось дуже загулявсяС.Гулак-Артемовськийвиконання (спів)Ой, щось дуже дуже загулявся / Теперь я турок, не казак /сингл, 78 rpm/ Апрелевский завод – 14143 - 14144, 1946
Расказ старого цыгана из оперы “Алеко”С.Рахманиноввиконання (спів)Арії з опер /альбом, 33 rpm/10″/ Мелодия - Д 5646-47, 1959
Реве та стогне Дніпр широкийТ.Шевченко / М.Лисенковиконання (спів)Реве та стогне Дніпр широкий /альбом, 33 rpm/ Мелодия - Д 033121-22, 1972
Стоїть гора високаяЛ.Глібов / українська народна піснявиконання (спів)Реве та стогне Дніпр широкий /альбом, 33 rpm/ Мелодия - Д 033121-22, 1972
Та туман яром котитьсяукраїнська народна піснявиконання (спів)Українські пісні /альбом, 33 rpm/10″/ Мелодия - Д 6191-92, 1960
Тепер я турок, не козакС.Гулак-Артемовськийвиконання (спів)Ой, щось дуже дуже загулявся / Теперь я турок, не казак /сингл, 78 rpm/ Апрелевский завод – 14143 - 14144, 1946
Тихо, тихо Дунай воду несеукраїнська народна піснявиконання (спів)Українські пісні /альбом, 33 rpm/10″/ Мелодия - Д 6191-92, 1960
Удовицю я любив українська народна піснявиконання (спів)Українські пісні /альбом, 33 rpm/10″/ Мелодия - Д 6191-92, 1960
Чорнії бровиукраїнська народна піснявиконання (спів)Українські пісні /альбом, 33 rpm/10″/ Мелодия - Д 6155-56, 1960
Чуєш, брате мійТ.Шевченко / українська народна піснявиконання (спів)Реве та стогне Дніпр широкий /альбом, 33 rpm/ Мелодия - Д 033121-22, 1972
Эй, ухнемросійська народна піснявиконання (спів)Реве та стогне Дніпр широкий /альбом, 33 rpm/ Мелодия - Д 033121-22, 1972