Гайдай Зоя


Zoia Haidai

Українська оперна та концертно-камерна співачка (сопрано). Народна артистка УРСР (1936), народна артистка СРСР (1944).

        Зоя Михайлівна Гайдай народилась 19 травня (1 червня) 1902 року в м.Тамбов (РФ). Дитинство і юність пройшли в Житомирі, куди сім’я переїхала, коли дівчинці виповнилось шість років. Уже в ранньому віці Зоя виділялась неабиякими музичними здібностями. Початкову музичну освіту здобула у свого батька, відомого хорового диригента Михайла Гайдая, потім навчалась в Житомирській музичній школі (клас фортепіано), з 1919 року співала у Волинській хоровій капелі.
У 1923 році профспілка працівників мистецтва направила Зою Гайдай на навчання до Київського музично-драматичного інституту ім. М.В.Лисенка. Тут вона займалась спочатку в класі професора співу Мілютіної-Ліхачової, а пізніше – професора Муравйової. Ще під час навчання в інституті Зоя Гайдай почала виступати в концертах і музичних радіопередачах. У 1927 році вона здає випускний державний іспит, і з 1928 року стає артисткою Київського театру опери і балету. Після двох років роботи в Києві артистка переходить на сцену Харківського, тоді столичного, оперного театру.
У 1933 році з 9 по 24 травня в Москві проходив Перший всесоюзний конкурс музичних виконавців, на якому Зої Гайдай була присуджена перша премія.
B 1934 році Зоя Гайдай повернулась до Київського театру опери та балету, де по 1955 рік працювала його солісткою. На початку 30-х вийшла заміж за відомого співака Миколу Платонова. У 1936 році Зої Гайдай присвоєно звання заслуженої артистки Української РСР. Через рік вона стала лауреатом Першого республіканського конкурсу на краще виконання творів радянських композиторів. У 1940 році Зоя Гайдай була удостоєна звання народної артистки УРСР, а в 1944 році – звання народної артистки СРСР.
Під час Німецько-радянської війни 1941—1945 рр. виступала з концертами у складі фронтових бригад.
Зоя Гайдай володіла міцним і водночас гнучким голосом красивого тембру широкого діапазону, виконавська майстерність відзначалася інструментальністю співу, виразною мімікою, бездоганною дикцією, високою співацькою майстерністю й акторським талантом. Найбільшої довершеності досягла в ліричних партіях.
Видано багато платівок з записами українських народних пісень, романсів та арії з опер українських, російських та зарубіжних композиторів у виконанні Зої Гайдай. Співачка гастролювала в Канаді (1946), США (1946), Ірані, Іраку, Китаї та Пакистані.
З 1947 по 1965 Зоя Гайдай працювала викладачем, з 1963 року професором, Київської консерваторії. Серед учнів: Т.Поліщук, Л.Божко, С.Данилюк.
Померла Зоя Гайдай 21 квітня 1965, похована у Києві на Байковому кладовищі.

Література:
1. Зоя Михайловна Гайдай. Л.Дорошенко. ЦБС Оболонського району, м. Київ (ocls.kyivlibs.org.ua).
2. Гайдай Зоя. Співаки України. Енциклопедичне видання. — 2-ге вид., перероб. і допов. / Лисенко І.М. — К., 2011.
3. Зоя Гайдай. Українці в світі. (ukrainians-world.org.ua).

Дискографія:

*Назва релізу (формат)Видавець - кат. номерПеріод виданняЗображення обкладинки
синглКоли б мати не била / Хусточка (78 rpm/12)Апрелевский завод - 8636-86961939
синглДівка в сінях стояла / Ох, і вийду я за ворітечка (78 rpm/10")Апрелевский завод - 8702-87031939
синглОй, джигуне, джигуне / Ой, із-за гори (78 rpm/10")Апрелевский завод - 12537-125381945
збіркаКонцерт. Українські народні пісні (33 rpm/10")Мелодия - Д 3512-131956