Китастий Григорій


Hryhory Kytasty

Бандурист, диригент, композитор, популяризатор кобзарського мистецтва. Герой України (2008)

        
Окремі записи:

        Григорій Трохимович Китастий народився 17 січня 1907 в м. Кобеляки Полтавської області.
        Ще з молодих років він цікавився мистецтвом і був учасником різних гуртків: музичного, драматичного та співочого. На 20-му році життя Г.Китастий вступив до Полтавського музичного технікуму на вокально-хоровий відділ. Нелегко було вчитися і заробляти собі на хліб. У своїй «Автобіографії» він з вдячністю згадує директора технікуму, керівника Полтавської хорової капели Федора Попадича, котрий, очевидно, помітивши неабиякий хист свого учня, приділяв йому особливу увагу, піклувався й про поліпшення умов його життя.
        У 1930 році по закінченні музичного технікуму вступив до Київського музично-драматичного інституту ім. Миколи Лисенка. Навчаючись на диригентсько-капельмейстерському факультеті, оволодівав технікою гри на скрипці і корнеті, та найбільше часу присвячував бандурі. Після закінчення курсу навчання на хормейстерському факультеті, у 1933 році, за порадою теоретика Г.Любомирського, переходить на композиторський факультет.
        Під час навчання доволі часто виступав як бандурист у складі агіткультбригад. Тоді ж він познайомився з бандуристами Київської капели, з якою спочатку час від часу виступав у концертах, а пізніше, у 1934 році, став дійсним її членом. У 1935 році Полтавська і Київська капелі об’єдналися в одну — Державну Зразкову Капелу бандуристів України. В ній Г. Китастий спершу був концертмейстером, а пізніше — заступником мистецького керівника.
        З початком Другої світової війни Капелу не включили до списку художніх колективів, які підлягали негайній евакуації, натомість вона була розформована. Молодших за віком призвали до діючих бойових з’єднань, а старших — на копання протитанкових ровів навколо Києва.
        З тих, що пішли на фронт, багато загинуло, дехто потрапив у полон, серед них був і Григорій Китастий. З полону йому пощастило втекти і повернутися у Київ. В окупованому німцями місті він розшукав 16 артистів і з ними утворив нову Капелу, давши їй ім’я Тараса Шевченка.
        Після довгого чекання на початку 1942 року німецька влада дозволила двотижневі гастролі Капелі по селах Київщини. Концерти мали шалений успіх, і це окриляло артистів.
        Весною Капела виїхала у концертну подорож по Волині і Галичині, з якої колектив було відізвано до Києва і невдовзі, у вересні 1942 року, під виглядом гастролей вивезено до Райху. Два місяці артисти провели у таборі остарбайтерів (робітників зі сходу) Шупен 43 в Гамбурзі. Працювали у клепальному цеху, виготовляючи якісь деталі для підводних човнів. У святкові дні давали концерти для робітників табору.
        Завдяки втручанню редактора газети для остарбайтерів «Українець» Андрієві Лицеву, Капелу вдалося вирвати з табору. Наприкінці листопада надійшло повідомлення з Берліну про переведення колективу на концертну роботу. Залишаючись в статусі остарбайтерів протягом усієї війни, капелани постійно роз’їжджали по німецьких містах, де було найбільше українських робітників, доводилося виступати і перед інтернаціональними аудиторіями. Скрізь їх виступи проходили з тріумфом.
        У 1943—1944 роках Капела 9 місяців перебувала на гастролях в Галичині. Зокрема 8 – 9 березня 1943 року Капела бандуристів знаходилась в Дрогобичі і дала в місті два концерти. У Турці капелани зустріли поета Івана Багряного. Г. Китастий подружив із ним, і ця дружба й творча співпраця тривали до останніх днів життя Івана Багряного (1963). У Турці поет написав кілька патріотичних бойових віршів, які ввійшли до репертуару Капели і з яким вона виступала в селах, містах Західної України та в лісах перед вояками Української Повстанської Армії (УПА).
        Після закінчення війни музиканти Капели опинилися в таборі переміщених осіб. Г.Китастий невтомно працював над концертними програмами Капели, виступи якої користувалися непересічним успіхом у таборах для переміщених осіб у Західній Європі.
        В 1949 році учасники Капели бандуристів виїхали до США. Тут Г.Китастий жив у Детройті, пізніше короткий час у Каліфорнії, в 1964 році переїхав до Чикаго, де очолив перший ансамбль бандуристів Об’єднання Демократичної Української Молоді (ОДУМ).
        Наприкінці 1967 року він переїхав до Клівленду і звідти автомобілем їздив у Детройт на репетиції Капели Бандуристів.
Інтереси митця не обмежувалися мистецтвом. Він був активним у суспільному та політичному житгі української громади в діаспорі, з задоволенням грав у шахи.
        На честь 70-річчя Григорія Китастого осередок Української Революційної Демократичної Партії (УРДП), членом якої він був, привітав його виданням «Збірника на пошану Григорія Китастого». Книга вийшла у 1980 році коштом Фундації ім. Івана Багряного й містить розвідки, статті, рецензії, спогади, а також вірші, присвячені ювілярові, та деякі його твори.
        У 1984 році Григорій Китастий несподівано захворів і 6 квітня помер. Похований на українському православному кладовищі, побіч церкви-пам’ятника в Баунд-Бруці, в штаті Нью-Джерсі (США).
        25 листопада 2008 року за визначний особистий внесок у справу національного і духовного відродження України, поширення української культури і кобзарського мистецтва у світі колишньому диригенту і керівнику Української капели бандуристів імені Тараса Шевченка у США Григорію Китастому посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена Держави.

Джерело:
1. Китастий Григорій Трохимович. Вікіпедія (uk.wikipedia.org).
2. Фото з обкладинки до платівки “Bandura rendition of ukrainian melodies including his own composition”.

Григорій Китастий | Г.Китастий | Hryhory Kytasty | H.Kytasty

Дискографія:

*Назва релізу (формат)Видавець - кат. номерПеріод виданняЗображення обкладинки
альбомBandura renditions of ukrainian melodies including his own compositions (33 rpm/12")RCA Custom Records - 804K-6024~ 1966RCA Custom Records_804K-6024_front RCA Custom Records_804K-6024_back
іншеВставай народе! No.16 (33 rpm/12")Ukrainian bandurists chorus (?) / 822U 5074-5075 (Інші лейбли)?
іншеПісня весни (33 rpm/12")Ukrainian bandurists chorus (?) / 822U 5072-5073 (Інші лейбли)?
іншеМаєва нічка / May evening (33 rpm/12")ARFA Records - ME 1213-1?
іншеРушничок. Volume five (33 rpm/12")Sage Promotions - ESP 80600~ 1978
іншеОй гиля, гиля гусоньки на став. No.20 (33 rpm/12")Ukrainian bandurists chorus (?) / 822U-5080-5081 (Інші лейбли)1981
іншеBandura Magic
(CD)
Yevshan Records ‎– CDYFP-11531997