Корінь Степан Іванович


Видатний український диригент, педагог, музикант

        Степан Корінь народився 30 липня 1914 року, в селі Дунаєві (тепер – Перемишлянського району, на Львівщині), у родині службовця Івана Коріня. В 1915 році, разом із батьками, переїхав до Заліщиків, над Дністром, де поселилася їхня родина.
        По закінченню Заліщицької семирічної народної школи, у 1928 році, Степан Корінь вступив до державної учительської семінарії в Заліщиках, після закінчення якої, 1931 року, отримав диплом учителя. Однак, ще під час навчання в семінарії його улюбленим предметом стала музика, він гарно співав та грав на скрипці, допомагав своїм же вчителям в розучуванні голосових партій хору.
        Від 1935 року Степан Корінь навчався на музичних студіях у Державній музичній консерваторії, у Варшаві, які закінчив 1938 року, ставши дипломованим хоровим диригентом, однак, незважаючи на це, продовжив навчання на іншому факультеті – оркестрової (симфонічної) диригентури. Під час навчання був членом філармонійного хору та провідним учасником хорової капели під керівництвом професора Станіслава Казуро (1882-1961).
        Під час Другої світової війни Степан Корінь працював коментатором фільмової студії та диригентом церковного хору отців Василіан, а по її закінченню на теренах Європи керував студентським хором «Січ» в австрійському місті Грац.
        У травні 1945 року, в місті Крессброн, над Боденським озером (французька окупаційна зона, Західна Німеччина), Степан Корінь разом із д-ром Мирославом-Володимиром Гнатюком (1917-2001) та його старшим братом інж. Богданом-Тарасом Гнатюком (1915-1998) організували знаменитий хор «Чайка». Хор брав постійну участь у всіх традиційних українських імпрезах, а також виступав із самостійними концертами в багатьох містах французької зони. Хор проіснував у Німеччині майже до кінця 1949 року, до виїзду диригента та деяких хористів до Австралії й інших заокеанських країн.
        В Австралії, у Мельбурні, в 1951 році хор «Чайка» відновив свою діяльність під керівництвом Степана Кореня, також був мистецьким керівником вокальних квартетів (складових ансамблів хору «Чайка»): жіночого колективу «Коралі» та чоловічого «Акорд», як також мішаного октету й басового квартету.
        Хор «Чайка» провів сотні виступів у Мельбурні, мав концерти у великих та менших містах Австралії перед українською й багатонаціональною аудиторією, що зробило хор під керівництвом Степана Кореня репрезентативним і популярним носієм української культури на чужині.
        У вересні 1992 року Степан Корінь взяв участь у відзначенні 100-річчя від дня народження свого товариша М.Гайворонського в Заліщиках. На ювілейних урочистостях він диригував чоловічою хоровою капелою «Гомін».
        Степан Корінь нагороджений багатьма грамотами від українських установ, організацій і також Золотою Медаллю їм. Т.Шевченка – Спілка Визволення України (СВУ).
        Помер Степан Корінь 13 квітня 2007 року в м. Мельбурн (Австралія), похований на українській ділянці цвинтаря Фокнер.

Джерело:
1. Панченко О. «Слово з нагоди 100-річчя маестро Степана Кореня» // «Час і Події» 07.10.2014, номер #2014-28 (chasipodii.net).
2. Корінь С. Короткий нарис про хор «Чайка» // Альманах українського життя в Австралії. Cідней: «Вільна думка» та Фундація Українознавчих Cтудій Австралії. Сідней, 1994, стор. – 747.
3. Радіон С. Степан Корінь – Диригент // Альманах українського життя в Австралії. Cідней: «Вільна думка» та Фундація Українознавчих Cтудій Австралії. Сідней, 1994, стор. – 749.
4. Нитченко Д. Півстоліття хору «Чайка» та диригента Ст. Кореня // Новий Обрій: Альманах, ч. 10, Література, мистецтво, культурне життя (50 років Українського життя і праці в Австралії 1948-1998) / в-во «Ластівка», Мельбурн, 1997, стор.: 233 – 236.