Кошиць Олександр


Oleksandr Koshyts

Геніальний український хоровий диригент, видатний композитор, науковець, музикознавець, кандидат богослов’я, один з фундаторів української професійної музичної школи

        КОШИЦЬ Олександр Антонович народився 12.09 (30.08) 1875 року в селі Ромашки (нині село Рокитнянського району Київ. обл.). Батько — Антін Гнатович — священик, мати — Євдокія Михайлівна — з роду Маяковських. 1877 сім’я переїхала до села Тарасівка (нині село Звенигородського р-ну Черкас. обл.).         1884 – 90 навчався в Богуславській бурсі, 1890 – 96 — у Київській духовній семінарії, 1897 – 1901 — у Київській духовній академії, де 1896 – 1901 був диригентом хору. По закінченні акад. отримав науковий ступінь кандидат богослов’я. 1902 – 04 викладав історію в гімназіях Ставрополя (нині місто в РФ) і Тифліса (нині м. Тбілісі, столиця Грузії).         Від літа 1903 до 1905 за дорученням Кубанського статистичного комітету (з рекомендації М.В.Лисенка) подорожував по станицях Кубані й записував козацькі пісні (усього близько 1 тис.; 1908 за збірку «500 кубанських народних пісень» на Етнографічній і господарській виставці Кубані отримав золоту медаль).
У жовтні 1904 був затверджений на посаді вчителя співу в Київській духовній семінарії. Відтоді в його житті почався новий період — київський, який тривав 15 років і був для нього, за його власною оцінкою, «самым бурным и самым трудным». Працював в Учительській семінарії, 2-й жіночій та 1-й комерційній школах. Згодом влаштувався в Музично-драматичному інституті М.Лисенка і вів там клас хорового співу й сам навчався в класі композиції професора Любомирського. Згодом очолив (як директор і диригент) засноване М.Лисенком товариством «Боян». Від 1908 керував хором студентів Київського університету, який користувався великою популярністю серед киян. 1909 він став переможцем київського конкурсу. Саме цей колектив уперше виконав знаменитий «Щедрик» М.Лисенка. Працював диригентом: 1912 – 16 — театру М.К. Садовського, водночас з 1913 — хору Вищих жіночих курсів, 1916 – 17 — Київського оперного театру. Працюючи в театрі М.Садовського, поставив опери М.Лисенка «Утоплена» та «Різдвяна ніч», Д.Січинського «Роксолана», П.Масканьї «Сільська честь», а також кілька оперет, відновив опери С.Монюшка «Галька» та М.Лисенка «Енеїда», написав музику до п’єс, зокрема до «Дай серцю волю, заведе в неволю» М.Л.Кропивницького та «Казка старого млина» С.Черкасенка.         У роки української революції 1917— 1921 був призначений Українсь-кою Центральною Радою музичним представником Театрального і муичного комітету, а після перетворення останнього на музичний відділ міністерства освіти Української Народної Республіки — керівник цього відділу. У січні 1919 разом із К.Стеценком за дорученням С.Петлюри організував у Києві Український республіканську капелу (з 1919 — Український республіканський хор) і виїхав разом з нею на гастролі до країн Європи і Америки. У зв’язку з встановленням на українських землях більшовицької влади не повернувся на Батьківщину.         Від 1924 мешкав у США та Канаді. Багато уваги приділяв організації українських хорів, підготовці кадрів для них, писав хорові твори, обробки українських народних пісень. Від 1935 керував об’єднаними українськими хорами Нью-Йорка і передмістя. Гастролі українського хору спільно з ансамблем В.Авраменка у 1930-ті роки по північноамериканському континенту перетворилися на тріумф української пісні і танцю. Брав участь у зйомці перших українських фільмів у США (1930-ті роки). Був одним із кращих знавців і попу-ляризаторів української народної пісні та церковного співу.         Помер 21 вересня 1944 у м. Вінніпег (Канада).         У Канаді діють фундація та хор ім. О.Кошиця. Від 1978 хор не раз виступав з концертами в УРСР. 1992 йому за популяризацію укр. хорового мистецтва присуджена Державна премія України ім. Т.Шевченка.

Твори: Про українську пісню й музику. Із серії докладів на українські теми, що були влаштовані департаментом східноєвропейських мов Колумбійського університету з У.Н.Союзом в Америці 1941 року. Вінніпег, 1942; Спогади, т. 1 – 2. Вінніпег, 1947 – 48; К., 1995; 3 піснею через світ. Подорож Української республіканської капели. Вінніпег, 1952; К., 1998; Релігійні твори. Нью-Йорк, 1970.

Література: Наріжний С. Українська еміграція, ч. 1. Прага, 1942; Маценко П. Засади творчості О.Кошиця. Вінніпег, 1950; Щербаківський В. Життя і діяльність Олександра Антоновича Кошиця. Лондон, 1955; Королюк Н. Корифеї української хорової культури XX століття. К., 1967; Інгулець О. Життєвий шлях Олександра Кошиця (1875 – 1944). В кн.: Українські композитори. Буенос-Айрес, 1970; Марунчак М. Біографічний довідник до історії українців Канади. Вінніпег, 1986; Китастий Г. Носієві української пісні О.А. Кошицеві. В кн.: Прокоп Д. Українці в Західній Канаді. Едмонтон-Вінніпег, 1987; Уманець В. Життя і доля Олександра Кошиця. «Київ», 1991, № 9; Головащенко М. Геній хорового мистецтва. В кн.: Кошиць О. З піснею через світ. К., 1998.

О.О. Ковальчук.

Джерело: Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон – Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – К.: В-во «Наукова думка», 2008.

Варіанти: Олександр Кошиць | Alexander Koshetz | Oleksander Koshyts | Olexander Koshetz | O.Koshets

Дискографія:

*Назва релізу (формат)Видавець - кат. номерПеріод виданняЗображення обкладинки
інше Українські народні пісні в обробці О.Кошиця і М.Леонтовича (LP/33/12″)Мелодия / Д 029389-901970
іншеУкраїнські пісні (LP/33/10″)Мелодия / Д 030967-681971
іншеТрембіта, хорова капела УРСР (33 rpm / 12'')Мелодия / С30 12119-201979
іншеВізантійський хор з Утрехту (LP/33/12″)Chwyli Dnistra / CD-41?
іншеГомін (LP/33/12″)Chwyli Dnistra / CD-39?
іншеUkrainian Christmas Carols (LP/33/12″)Yevshan Records / YFP 10311983