Хорея Козацька, гурт (Київ, Україна)


Окремі записи:

 

        Хорея Козацька – музичний гурт з Києва, який виконує старовинну музику України різних епох – середньовіччя, ренесансу, бароко, класицизму, романтизму та окремі твори ХХ ст.

        Склад

        Компаніченко Тарас – кобза, бандура, гусла, ліра, лютня, спів
        Перцов Данило – лізард, корнет, джаламай, пандора, флейта, спів
        Охрімчук Сергій – скрипка, фідель, спів
        Данилейко Северин – віолончель, скрипка, спів
        Качалов Михайло – фідель, бубни, барабани, спів
        Шевчук Вадим («Ярема») – колісна ліра, дуда, старосвітська бандура, спів
        Крисько Ярослав – старосвітська бандура, барокова гітара, бубни та барабани спів
        Бережнюк Максим – дуда, флейти, бубни, барабани, спів

        Данилейко Іванна – спів (в складі 2010 – 2013 року)
        Данилейко Ірина – спів (в складі 2010 – 2013 року)
        Данилейко Маруся – спів (в складі 2010 – 2013 року)

        Гурт «Хорея Козацька» організований у 2005 році в Києві. Назва колективу запозичена від назви музичної пам’ятки «Chorea Kozacky», яку знайшли у клавірній табулатурі з 1640-го року, яка зберігається в музичному архіві Братислави (Словаччина). Ідея створення гурту належить Тарасові Компаніченку, лідерові гурту, заслуженому артистові України, кобзарю, лірнику, мистецтвознавцю та музикологу.
        Репертуар гурту охоплює пісні з різних епох – середньовіччя (візантійсько-романську та античну), ренесансу, бароко, класицизму, романтизму та окремі твори XX ст., демонструючи пам’ятки української культури від монодії до неоромансу.
        «Хорея Козацька» виконує пісні, знайдені у архівах, рукописних та друко-ваних збірниках. Крім того, учасники гурту займаються реконструкцією давньої української музичної спадщини. Ця справа вимагає від музикантів ретельного дослідження і знання музичного контексту доби, до якої на-лежить певний твір.
        Різноманітність творів, які виконує гурт теж дуже широка: думи, історичні, героїчні та повстанські пісні, гімни, псальми, канти, духовні концерти. Також в репертуарі колективу є композицій на слова та музику класиків (поетів – Григорія Сковороди, Тараса Шевченка, Феофана Прокоповича, Якова Щоголева, Степана Руданського, Івана Багряного, Василя Стуса тощо; відомих композиторів – Миколи Лисенка, Кирила Стеценка, Михайла Гайворонського, Григорія Китастого). Гурт часто бере участь у тематичних вечорах, присвячених знаковим для української історії постатям та подіям.
        Пріоритетними для гурту є дослідження та виконання епічної традиції – епічних жанрів музичної та літературної спадщини. Тому часто концерт «Хореї Козацької» перетворюється на довготривалу музичну подорож, що занурює слухачів в світ староденних подій, лицарського епосу і розвинених в ньому морально-етичних тем, що давали натхнення і викликали захоплення в українських та європейських письменників, мистців і фольклористів.
        За період творчої діяльності у колективу вийшло кілька альбомів: «Carmina Sarmatica» (2009), «Рицер Смілостю Упоєнний (Концерт у Луцькому замку)» (2009), спільна робота із «Гуляйгородом» «Terra cosaccorum» (2010) та «Бенкет духовний» (2013).
        Колектив знаний як в Україні, так і за кордоном – «Хорея Козацька» активно гастролює в Україні та поза її межами, виступає у Польщі, Швейцарії, неодноразово їх запрошували на фестиваль «Український тиждень» у Баварії.

Джерело:
1. Хемій Мар’яна. Лицарі української музики // Український журнал. Інформаційний культурно-політичниймісячник для українців у Чехії, Польщі та Словаччині. № 5–6 (80), 2013, стор.: 49-50.
2. Хорея Козацька (Київ) // 2008, КРАЇНА МРІЙ (krainamriy.com).
3. Інформація та фото з поліграфії до альбому «Рицер Смілостю Упоєнний (Концерт у Луцькому замку)» (Саме Так, 2009)
4. Концерт гурту давньої музики «Хорея Козацька» (astrolabium.com.ua).
5. Фото з сторінки гурту у Facebook (facebook.com/Хорея-Козацька), ar25.org та grekokatolicy-baniemazurskie.pl.
6. Записи з альбому «Terra cosaccorum» (Арт-Велес – AVE 026, 2010).

Підбірка публікацій
Лицарі української музики

Ансамбль старовинної музики «Хорея Козацька» – неповторне явище в сучасній українській музиці. Колектив засновано 2005 року в Києві. Ідея створення належить Тарасові Компаніченку, лідерові гурту, заслуженому артистові України, кобзареві, лірнику, мистецтвознавцю, музикологу. Своєю творчою діяльністю музиканти прагнуть представити лицарську, інтелектуальну частину національної культури, показати українське в правдивому, привабливому світлі.

Назва колективу запозичена із назви музичної пам’ятки «Chorea Kozacky», яку знайшли у клавірній табулатурі 1640 року музичного архіву Братислави у Словаччині.

Склад «Хореї Козацької» – беззаперечно зірковий. Скрипаль Сергій Охрімчук професійно грає класику, джаз, фольклор, сучасну музику, брав участь у проектах театру «Дах», Святослава Вакарчука та Алли Загайкевич. Михайло Качалов грає на фідлі (струнному смичковому інструменті, що був поширений в середньовічній Європі), є постійним учасником музичних колективів «Бурдон», «Київські торти», «Toporkestra», «Буття» та ін. Данило Перцов – поліінструменталіст, талановитий композитор, засновник і лідер гурту «Нова радість». Северин Данилейко грає на басолі (українському народному смичковому інструменті, що за структурою і розмірами нагадує віолончель), поза «Хореєю» є постійним учасником гурту «Гуляйгород». Ярослав Крисько – відомий бандурист, у «Хореї» грає на старосвітській бандурі та барабані. Ярема-Вадим Шевчук – відомий художник-реставратор, мистецтвознавець, учасник ансамблю старовинної музики Кос-тянтина Чечені, багатоголосся «Хореї» доповнює грою на лірах (українській та німецькій), блок-флейтах, бандурі, цинку та дуді-ґайді.

Жіночий склад колективу – не менш знані талановиті виконавиці. Ірина Данилейко відома за спільними виступами з Олегом Скрипкою та власним фольклорним гуртом «Михайлове чудо», до складу якого входять ще дві учасниці «Хореї Козацької» Іванна Данилейко та Маруся Данилейко. Дівчата незамінні під час виконання барокових духовних концертів. Тарас Компаніченко майстерно володіє грою на бандурі Остапа Вересая, лірі, старосвітській бандурі, лютні тощо.

Репертуар «Хореї Козацької» обіймає пісні з різних епох: від пізнього середньовіччя до кінця ХХ століття. Особливої уваги в «Хореї» надають давній епічній традиції. Артисти прагнуть засвідчити, що у кожному історико-культурному періоді в Україні були гідні твори. Жанрова різноманітність творів теж дуже широка: думи, історичні, героїчні та повстанські пісні, гімни; псальми, канти, духовні концерти. Ще однією особливістю творчості колективу є те, що «хорейці» мають багато композицій на слова та музику класиків (поетів – Григорія Сковороди, Тараса Шевченка, Феофана Прокоповича, Якова Щоголева, Степана Руданського, Івана Багряного, Василя Стуса тощо; відомих композиторів – Миколи Лисенка, Кирила Стеценка, Михайла Гайворонського, Григорія Китастого). Гурт часто бере участь у тематичних вечорах, присвячених знаковим для української історії постатям та подіям.

Попри складність і різноманітність виконуваного матеріалу, музикантам вдається бути органічними в кожній добі. Коли на одному із семінарів Компаніченка запитали: «Як виконувати лицарський епос, щоб це було переконливо?», він відповів: «Треба бути лицарем у житті». Не стежитимемо за «хорейцями» повсюди, але на сцені, беззаперечно, їм це вдається! Озбро-єні мелодійними голосами та незвичними інструментами, вони водночас зачаровують і надихають слухача.

«Хорея Козацька» виконує пісні, знайдені у архівах, рукописних та друко-ваних збірниках. Крім того, учасники гурту займаються реконструкцією давньої української музичної спадщини. Ця справа вимагає від музикантів ретельного дослідження і знання музичного контексту доби, до якої на-лежить певний твір. Митці впевнені, що гідне продовження може ґрунтуватися лише на досконалих знаннях традиції. Багато пісень, до яких не збереглися ноти, озвучив Компаніченко.

Колектив знаний як в Україні, так і за кордоном – «Хорея» активно гастро-лює в Україні та поза її межами, виступає у Польщі, Швейцарії, неодно-разово їх запрошували на фестиваль «Український тиждень» у Баварії.

За період творчої діяльності у колективу вийшло кілька альбомів: «Рицер Смілостю Упоєнний (Концерт у Луцькому замку)» (2009), спільна робота із «Гуляйгородом» «Terra cosaccorum» (2010) та «Бенкет духовний» (2013). Задумувався також проект «Carmina Sarmatica» (2009), але з технічних та фінансових причин, на жаль, його не вдалося видати. Ці музичні записи – подорож Україною різних часів із досвідченими поводирями. Хочеться повністю піддатись їхньому впливові, довіритись і легко та вільно насолоджуватись мандрівкою.

Харизматичність, відкритість, щирість, дивовижна енергетика учасників гурту, музичні композиції, що витримали перевірку часом, а також старовинні костюми музикантів допомагають присутнім на виступах «Хореї Козацької» відчути себе на вишуканому прийомі. На концертах ви також обов’язково побачите показ старовинних шляхетських танців. І це не ви-падково, адже «хорейці» займаються їх реконструкцією. Танцюють артисти з легкістю, грацією і вишуканістю, злагоджено і природно.

Коли вам самотньо чи тривожно, або якщо ви втомилися від щоденних турбот та метушні, послухати «Хорею Козацьку» – чудовий рецепт. Своїм талантом вони зможуть торкнутися найтонших струн вашої душі, долучити і вас до вічних цінностей, які існують поза часом і простором. Адже недарем-но «хорея» у перекладі – це водночас і танець, і пісня, котрі возвеличують душу ось уже понад три століття.

Мар’яна Хемій, Київ

Український журнал. Інформаційний культурно-політичниймісячник для українців у Чехії, Польщі та Словаччині.
№ 5–6 (80), 2013, стор.: 49-50

«Хорея Козацька» запросила на шляхетний прийом часів Козацької України

У останню суботу зими на території Києво-Печерської Лаври відбулась незвичайна подорож у часі – відвідувачі музею здійснили мандрівку в добу високого бароко. Допоміг здійснитись такому диву гурт «Хорея Козацька», який виступив у рамках проекту «Вибрана музика».

Ансамбль старовинної музики «Хорея Козацька» було засновано 2005 року. З цього часу він дещо змінився: зазнав змін склад учасників, трохи інакшим стало звучання. За період існування колективу розширились часові рамки і напрямки мистецьких пошуків. Але незмінною залишилась концепція гурту – показати українське в імпозантному світлі, представити високу культуру, її лицарську, інтелектуальну частину.

Лідер гурту Тарас Компаніченко і «Хорея Козацька» часто беруть участь у спільних з іншими виконавцями концертах, зазвичай присвячених визначним особистостям чи історичним подіям. Проте сольного концерту колективу в Києві не було давно. А те, що зацікавлення такою музикою є, не викликає сумнівів – зал прийняв багато слухачів.

Доброю традицією для «Хореї Козацької» стає те, що гурт не обмежується виконанням відомого вже репертуару. Виконавці вперше зіграли кілька нових різдвяних пісень, з яких розпочали виступ. Безумовним хітом цього сезону є твір на слова і музику Григорія Сковороди «Піснь Рождеству Христову о нищеті єго». Загалом весь концерт умовно можна поділити на кілька частин: різдвяна програма, духовні концерти (один з найвідоміших – «Оле, оле, окаянная душе»), танці, інструментальні композиції, серед яких і «Хорея Козацька», за назвою якої гурт отримав свою. Відповідно звучали твори, різні за жанрами: псальми, канти, духовні концерти. Музиканти вирішили не виходити за рамки бароко – тому не виконували пісень української революції, повстанських, творів доби романтизму.

Декілька композицій Тарас Компаніченко – також вперше – виконав у супроводі лютні, решту – на т.з. кобзі Остапа Вересая. Керівник гурту – не тільки відомий музикант-поліінструменталіст, а також мистецтвознавець і автор програми «Хорея Козацька», яку готує для радіо «Культура». Перед кожним виконаним твором Т.Компаніченко представляв його, автора тексту та музики, епоху, з якої походить пам’ятка. Цікавими є історії підбору репертуару, адже процес пошуку пісні у стародруках і її реставрації – складний і потребує неабияких умінь, тонкого музичного чуття, професіоналізму.

Приємною несподіванкою для тих, хто раніше не бував на сольних концертах гурту, став показ старовинних танців – гайдука, плескача та козака (козачка). У танці рухи артистів були настільки злагодженими, природними, що, здавалось, вони не докладають жодних зусиль – з такою легкістю, грацією і вишуканістю танцювали. А глядачі спостерігали за ними, затамувавши подих.

Те, що всі музиканти є учасниками багатьох інших колективів («Гуляйгород», «Михайлове чудо», «Бурдон», «Буття», «Київські торти», «Нова радість» тощо), свідчить про їхній широкий музичний світогляд і професіоналізм, глибоку обізнаність з матеріалом, з яким працюють. Відчувається, що вони не грають – живуть музикою. А це, очевидно, і є найвищим мірилом майстерності і тим, що знаходить у душі слухача вдячний відгук. Бо головним критерієм у відновленні, реставрації та виконанні старовинних пісень є для «Хорейців» автентичність серця. Тільки відкрившись музиці, забувши про себе і про сучасність, можна відчути голос, дух предків, те архетипічне, що закладене у старовинній культурі, і тільки таким чином переосмисливши та пропустивши через себе, можна донести ці перлини культурного спадку слухачеві.

Промовистим є факт, що відшукані пісні-хіти, котрі протягом кількох століть були незмінно популярними в Україні та за її межами, так само добре сприймаються нашими сучасниками. Одним з таких хітів, без сумніву, є бенкетний кант XVII ст. «Пийте, браття, попийте», котрим «Хорея Козацька» закінчила свій виступ.

Харизматичність, відкритість, щирість, дивовижна енергетика учасників гурту, музичні композиції, що витримали перевірку часом, а також старовинний одяг музикантів допомогли присутнім відчути себе на шляхетному прийомі часів Козаччини.

Хоч всі присутні перебували у захопленні, і їм не хотілось відпускати музикантів зі сцени, проте, аплодуючи стоячи, не наважились просити виступу «на біс». Зрештою, може, і слухачі, перейнявшись духом часу, вирішили не виходити «за рамки бароко».

У останній тиждень перед Великим постом «Хорея Козацька» допомогла налаштуватись на високий лад, на світлі добрі помисли, очиститись і стати кращими.

Мар’яна Хемій
1 березня 2012
«Сумно?»

Дискографія
Карміна Сарматіка /альбом, CD-Audio/ Саме так! – ?, 2009
Рицер Смілостю Упоєнний /альбом, CD-Audio/ Саме так! – ?, 2009
Тера Козацька /спліт-альбом, CD-Audio/ Арт-Велес – AVE 026, 2010