Либідь, тріо (Київ, Україна)


Либідь, тріо (Київ, Україна)_fainer.kiev.ua

Окремі записи:

        Тріо «Либідь» – популярний український ансамбль організований в м. Києві 1989 року у складі Лідії Михайленко (художній керівник), Наталії Ятченко та Валентини Михайлової. В репертуарі ансамблю українські народні пісні, колядки та щедрівки, багато з яких у власному аранжуванні, пісні українських композиторів.
        Перший виступ тріо відбувся в січні 1989 року на авторському концерті Юрія Рибчинського та Ігоря Поклада в Палаці «Україна». Власне, співачки і зібралися тільки для виступу на цьому концерті, проте їх виступ так сподобався публіці, що вони вирішили продовжити виступати разом.
        Завдяки високопрофесійному виконанню пісень, глибокому проникненню у зміст музичних творів, досконалому нюансуванню та чудовому тембровому поєднанні голосів тріо «Либідь» дуже швидко здобуло собі популярність на Україні та за її межами.
        Тріо представляло українське мистецтво в багатьох країнах світу: Франції, США, Канаді, Аргентині та ін. Співачки приймали участь в багатьох фестивалях та конкурсах, де завжди мали заслужений успіх у глядачів.
        У Монреалі в 1991-1993 роках видані компакт-диск і три аудіо-альбоми з піснями у виконанні тріо «Либідь». В Україні побачили світ ще три аудіо-альбоми: «Колискова», «Від Різдва до Різдва» та «Смерекове кохання». Багато пісень у виконанні тріо записало для фондів Українського радіо.

Джерело:
1. Лауреат Міжнародних конкурсів української пісні, київське жіноче вокальне Тріо «Либідь» (fainer.kiev.ua).
2. Записи з альбому Lybid Trio. Vol. 2.

Тріо «Либідь» | Trio «Lybid» | Гурт «Либідь»

Підбірка публікацій
Три голоси як один

        Що буває, коли три голоси гармонійно зливаються, а володарів цих голосів пов’язують спільні погляди на мистецтво й особиста дружба? Ви, мабуть, здогадалися: народжується вокальне тріо. Саме про такий колектив – тріо з такою київською назвою «Либідь», яке щойно відзначило своє 10-річчя, і піде сьогодні мова.

        Ми так звикли бачити разом його учасниць, і навіть не віриться, що до утворення «Либіді» кожна з них мала солідний творчий стаж і доробок.

        Хоча заслужена артистка України Лідія Михайленко, Наталія Ятченко та Валентина Михайлова свою зустріч на мистецькій дорозі випадковою не вважають, все ж допоміг їм зійтися в тріо саме він – його величність Випадок.

        Валентина Михайлова: «Ліда мені часто казала: «У мене є подруга, з якою у нас зливаються голоси. Якби вас познайомити, може б щось гарне у нас вийшло. І так вона виношувала цю думку».

        Лідія Михайленко: «Поштовхом до її здійснення став дзвінок Юрія Рибчинського. Він звернувся до мене як до солістки: «Лідо, рятуй! Ніна Матвієнко щойно подзвонила і сказала, що не зможе виступити післязавтра на моєму авторському концерті. Випадають «Чарівна скрипка», «Зелен клен», «Ой, летіли дикі гуси», — перші пісні, які зробили нас з Покладом знаменитими». Це був його перший авторський концерт у Палаці «Україна». Юрій Євгенович дуже нервував. Я нічого йому не розповіла про свій задум, подзвонила дівчатам і сказала: «Післязавтра у нас концерт в «Україні». Вони злетілися відразу – зібралися на першу репетицію. За одну репетицію зробили чотири пісні, які були включені до програми. Наступного дня і глядачів, і самого Юрія Рибчинського чекав сюрприз. Ми вийшли втрьох на сцену Палацу «Україна» і у супроводі чудового естрадно-симфонічного оркестру під керівництвом Анатолія Онуфрієнка виконали пісні «Чарівна скрипка», «Наречена», «Зелен клен», «Коханий». Відбулося три концерти, після яких нас запросили на «Пісенний вернісаж» і попередили, що на цьому фестивалі наше тріо повинно мати назву. Ми мучилися, робили різні пропозиції, а думка назватися «Либіддю» прийшла до Наталки о четвертій годині ранку. Багато захоплених відгуків отримав тоді наш новонароджений колектив. Нас запитували: Де ви раніше були?».

        Наталія Ятченко: «Після вдалого дебюту у нас почалося активне, не так навіть гастрольне, як студійне життя. Я ж працювала на радіо, у мене там були друзі, які порадили записуватися у Будинку звукозапису. Ліда писала аранжування пісень, і ми здавали їх на худраду. У інших виконавців з 5—10 пісень вибирали 1—2, а ми, бувало, здаємо 3—5, і всі вони йдуть на запис. Потім керівник художньої ради Фонду радіо сказав: «Либідь» принесли пісні, не треба й слухати, хай відразу й записуються». Нам належить рекорд: за рік-півтора записали близько 60 пісень у фонд радіо».

        – Ваш репертуар досить різноплановий: є у ньому пісні народні й естрадні, жартівливі й ліричні, сучасні й ретро. Які якості повинна мати пісня, щоб її захотіло виконувати тріо «Либідь»?

        Лідія Михайленко: «Я відповім на це запитання, оскільки займаюся підбором репертуару. Перш за все користуюся своєю творчою інтуїцією і далекоглядністю. І зразу прикидаю, чи зможе той чи інший твір стати саме «либідською» піснею, чи ця пісня, як одяг, личить нам (адже не все гарне, що модне). Друга основна вимога до твору – пісня (особливо у виконанні тріо) має промовляти до людських сердець, залишаючи свій слід і мелодією, і текстом (а я ще додаю обробку, голосоведення, інколи трошки змінюю гармонізацію). Вибираю той музичний матеріал, який можна розробити, те, що я відчуваю».

        Наталія Ятченко: «Під час гастролей у Франції ми почули на свою адресу: «Ви привезли нам інтелігентну Україну». А музичні обробки Ліди назвали європейськими. Але в Україні нас, на жаль, рідко запрошують на великі концерти».

        – Знаю, що ви багато займаєтеся благодійною діяльністю. Чи не виходить так, що безкоштовних концертів набагато більше ніж платних?

        Наталія Ятченко: «Виходить. Ми вже чемпіони по благодійних концертах. Ми із задоволенням займаємося благодійністю, але адміністратори зловживають цим, вважаючи, напевно, що ми можемо жити святим духом. Якби безкоштовні концерти чергувалися з платними, було б легше займатися тією ж благодійністю. А у нас як дзвінок, то це точно запрошення на благодійний концерт. У нас дуже багато друзів серед організаторів концертів для інвалідів, ветеранів війни та праці, у музеях. Ми не відмовляємо, але у нас самих бувають безвихідні ситуації, коли ні копійки немає вдома».

        Валентина Михайлова: «Образливо буває, коли знаємо, що на той чи інший концерт виділено велику суму грошей і інших співаків туди запрошують за гроші, а до нас звикли як до благодійників (знають, що ми соромимось відмовити). Але ж забувають, що спів – це наша професія, яка повинна нас годувати».

        – Ваш колектив має адміністратора чи організаційні справи також на жіночих плечах?

        Наталія Ятченко: «Все самі робимо, і це дуже важко. За десять років вийшла перша афіша тріо «Либідь». Тільки тому, що нам пощастило зустріти таку людину, як голова Київського відділення Промінвестбанку Манзя Олексій Іванович. Він допоміг матеріально і знайшов тих, хто може якісно виготовити афішу. Вдячні ми і фотохудожниці – американці українського походження Тані Д’Авіньйон, яка безкоштовно зробила слайди для афіші. А придбати ті блискучі костюми, які ви бачили на ювілейному концерті у Будинку вчителя (до речі, теж благодійному), нам допоміг генеральний директор фірми «Реп-транс» Юрій Миколайович Іванов – ще одна небайдужа до мистецтва людина. Сьогодні нам вкрай потрібен директор-розпорядник, бажано чоловік, адже необхідна чоловіча сила».

        – Ви шукаєте його?

        Валентина Михайлова: «Чекаємо, поки він сам знайдеться. А поки що адміністраторські обов’язки взяла на себе наша Наталка».

        – З вас трьох тільки одна Лідія Михайленко має звання заслуженої артистки України…

        Валентина Михайлова: «Відносно звання нам сказали: поки за вас хтось не попросить, не отримаєте. А ми й не просимо. Тріо «Либідь» знають і без звань».

        Лідія Михайленко: «Найголовніше для нас — впевненість у тому, що ми на правильному шляху. Надзвичайно приємно бачити, що після концертів люди виходять переповнені емоціями, ладні комусь зробити добро. І усвідомлювати, що хвиля добра йде від нас далі».

Тетяна Кроп
видання невідоме
текст – fainer.kiev.ua

Артисти з України виступлять на «Фольклорамі» у Вінніпегу

В днях 10-17 серпня у Вінніпегу проходитиме традиційний фестиваль етнічних груп міста – «Фольклорама». Працюватиме понад 40 павільйонів різних етнічних груп. В них демонструватимуться мистецтво, історія і спадщина цих груп, подаватимуться їхні національні страви.

Одним з популярних павільйонів «Фольклорами» є «Львів» – павільйон ТОУК і РЗТ, який розміщується в Українському робітничому домі. Цього року в павільйоні «Львів» разом з мистецькими силами ТОУК виступлять артисти з України — новостворений дівочий ансамбль «Либідь» під керівництвом Лідії Михайленко і співак-гітарист Олександр Гаркавий. Лідія Михайленко знана вінніпегцям з своїх виступів на «Фольклорамі» в минулі роки в складі тріо «Світлиця».

Подаємо надіслані Товариством «Україна» розповіді про митців ансамблю «Либідь» і співака-гітариста Олександра Гаркавого.

• • •

Прадавня слов’янська легенда розповідає про трьох братів та їхню сестру Либідь, які заснували славнозвісний Київ. З тих незапам’ятних часів це чудове дівоче ім’я стало уособленням краси, ніжності, любові.

Радість, світлу надію несуть пісні красунь-дівчат, які символічно назвали свій маленький ансамбль іменем — «Либідь». Чарівні вони самі, прекрасні й пісні їхні — ця думка одностайна для всіх, хто слухає на Україні «Либідь».

Це тріо з Києва лише почало завойовувати серця слухачів — на цей переможний шлях воно стало в 1988 році: разом зійшлися на сцені концерту, присвяченого двом відомим українським авторам — поетові Юрію Рибчннському й композитору Ігорю Покладу.

До цієї сцени дівчата йшли різними шляхами, але з одним, спільним для всіх трьох бажанням — плекати рідну українську пісню.

Лідія МИХАЙЛЕНКО

Вона — художній керівник цього малого ансамблю. І цілком природно, бо Лідія — найдосвідченіша серед співачок, про що говорить почесне звання — заслужена артистка України. Визнання публіки здобула стрімко, впевнено.

Кар’єра її досить типова для багатьох українських співачок сучасності: любов до пісні закладено в співучій родині, що походить з Черкащини. А далі — музична школа, музичне училище, консерваторія.

Досвіду набувала в таких широко відомих на Україні ансамблях, як «Мрія», «Кобза». Зараз Лідія — артистка Київського театру естради. Одночасно вона співає і в ансамблі «Світлиця», що утворився в 1986 році при товаристві «Україна».

Л.Михайленко добре дається обробка народних і авторських пісень. Вона ж віртуозно грає на фортепіано, сопілці, баяні. Її майстерністю насолоджувалися слухачі Канади (1986, 1987, 1990 років під час «Фольклорами», численних концертів у різних містах), США, Аргентини, Бразилії, інших країн.

Наталія ЯТЧЕНКО

Любов до пісні ввібрала із молоком матері. Та, мабуть, у цьому Вінницькому краї важко знайти родину, де б не шанували рідне слово, рідну мелодію. Спочатку дівчина співала в аматорських ансамблях свого села, Вінниці, потім — у професійних колективах. Диплом лауреата республіканського конкурсу засвідчив появу нової зірки на українській естраді.

Наталка працює в Експериментальному театрі музики м.Києва, навчається в Інституті культури.

Мабуть, було б несправедливо промовчати, що Наталія дедалі частіше співає разом із сином Максимом і під його акомпанемент — він учень музичної школи.

Якщо спитати Наталку, який із її концертів найбільше запам’ятався, вона відповість: «У рідному селі». Так, це було на початку існування «Либеді» — тріо зібрало мало не всіх сельчан. Для тих, хто не потрапив до клубу, дівчата обіцяли дати концерт незабаром.

«Либідь» відкрила ще одну рису Наталки — вона директор цього ансамблю, і, як кажуть решта, двоє його членів, дуже суворий директор.

Валентина МИХАЙЛОВА-ЄРЕМЕНКО

Вже з дитинства уявляла свою кар’єру: солісткою була в шкільному хорі, в 15 років стала лауреатом обласного телевізійного конкурсу.

А далі — прямий, хоч нелегкий творчий шлях на естраду: робота в ансамблях «Планета», «Мрія», Київській філармонії.

Тоді ж Валентина познайомилася з Лідією Михайленко, що означало початок життя (поки що — в ідеї) «Либеді».

А перед тим це була перемога на співочому республіканському конкурсі.

У «Либеді» Валентині випало шефствувати над нотами ансамблю, що для артистів означає дуже відповідальну ділянку праці.

Всі троє — бажані виконавці на радіо і телебаченні. Всі троє мають чудові голоси — альти. Всі троє май стерно володіють своїми голосами і мають одну професіональну таємницю, яку розкривають тільки слухачеві під час свого концерту. Але для цього треба прийти на концерт…

Розповідь про трьох співачок «Либеді» почалася з прадавньої легенди. Але якщо в легенді фігурували три брати й одна сестра, то в нашій розповіді йдеться про трьох сестер по мистецтву та одного брата…

«ЖИТТЯ І СЛОВО»
текст – fainer.kiev.ua

Посестри на ймення «Либідь»

«І було три брати: одному ім’я Кий, а другому Щек, а третьому Хорив, і сестра їх Либідь. І жили вони на трьох горах: Кий на старій горі, Щек на горі Щекавиці, Хорив на горі Хоревиці. І створивши град і ім’я брата свого стар шого нарекли ім’я йому Київ». Так писав визначний літописець свого часу Нестор про виникнення столиці нашої держави. Як відомо, на честь легендарної Либіді одержала назву і права притока Дніпра, що протікає в межа Києва.

В суцвіття оспіваної народом Либіді, в січні 1989 року вплелось і вокальне тріо з однойменною назвою у складі Лідії Михайленко (сопрано), Наталі Ятченко (альт) та Валентини Михайлової (меццо-сопрано).

Ніщо так не впливає на стан душі людини, на формування її музично-естетичних смаків, особливо молоді, як пісня. Сьогодні ефір перенасичений низькопробною пісенною продукцією. Рок і поп музика звучить невпинно на всіх програмах радіо і вдень, і вночі. Над то часто її і пишуть і виконують аматори, котрі з музичним мистецтвом мають ду же мало спільного. І шкоду від такого музикування виміряти неможливо – вона величезна. Справжнє прекрасне вокальне мистецтво ля пересічного радіослуха ча стає майже недосяжним. Серед цього естрадно-вокального сурогату рідко можна почути твори високої художньої цінності у виконанні обдарованих співаків.

Широкої популярності та любові здав на зажив у народі ансамблевий спів, особливо вокальне тріо. Варто лише пригадати чудові колективи минулих років, приміром, сестер Байок зі Львова, тріо Мареничів, кілька поколінь тріо бандуристок Українського радіо. Дух захоплює, коли слухаєш цих уславлених співаків, які на жаль, сьогодні вкрай рідко транслюються.

Нині ми маємо можливість слухати ще одне молоде вокальне тріо – «Либідь». Уже більше 10 років звучить цей ансамбль в записах на плівках, у концертних залах міст України та за її межами. Що хвилює й зворушує у творчій палітрі цього тріо? Основна риса його майстер ності це глибоке проникнення в зміст і музичну тканину твору – чи це авторська композиція, чи українська народна пісня. Філігранна нюансировка, витонченість музикальної фрази, бездоганна дикція. І що важливо – це органічне відчуття ансамблю й рідкісне темброве поєднання голосів.

Художньому керівнику тріо Лідії Михайленко за вагомий внесок в українську музично-виконавську культуру ще 1989 року було присвоєно звання заслуженої артистки України. На той час вона працювала в Театрі естради. Це саме пані Лідія так майстерно аранжує майже всі твори репертуару ансамблю, а їх сьогодні нараховано понад сотню. Тут і українські народні, і колядки та щедрівки, й пісні провідних українських компо зиторів, з якими тісно співробітничає «Либідь». Завдяки цьому під час гастро лей у Канаді, «Либідь» мала можливість різноманітити свої програмні виступи перед численною українською діаспорою. Чарівні пісні Богдана Янівського та Олександра Білаша мали і там винятко вий успіх. І хоча співачки закінчили різні навчальні музичні заклади, доля звела й творчо поєднала їх у стольному Києві.

Справжню насолоду отримують усі ті, хто слухає це тріо-диво в запису чи по радіо, але вдесятикрат вражає його спів у концертному залі, коли не лише чуєш, а й бачиш цих чарівниць.

Стрункі, вродливі, вишукано зодягнені вони дійсно втілювали в собі образ легендарної Либіді. За своєю творчою при родою і виконавською манерою тріо «Либідь» типово український ансамбль, яскраве явище у нашому мистецтві. Свій репертуар співачки постійно оновлюють. «Либідь» завжди в належній професійній формі, натхненній творчості. Попереду нові гастролі, творчі задуми і плани. Хо четься побажати цим прекрасним співо чим посестрам і в нинішньому році такої ж працьовитості, наснаги та подальших успіхів на радість численних шануваль ників.

Павло РУДЧЕНКО, музикознавець
«Україна» (тижневик)
текст – fainer.kiev.ua

Київське тріо «Либідь»

Відоме тріо «Либідь» народилося в січні 1989 року і дуже швидко завоювало популярність в Україні та за її межами завдяки високопрофесійному виконанню як народних, так і сучасних пісень.

Складають тріо «Либідь» чарівні жінки, співачки Лідія Михайленко – заслужена артистка України, Наталія Решетник-Ятченко та Валентина Михайлова. До народження тріо «Либідь» усі вони були солістками різних музичних організацій. Тріо представляло українське мистецтво в багатьох країнах світу: Франції, США, Канаді, Аргентині та ін. Співачки брали участь в багатьох фестивалях та конкурсах, де завжди мали заслужений успіх у глядачів.

Лідія Михайленко родом з Черкащини. Має голос незвичайної краси. Живе музикою і піснею. Може співати і партію альта, і партію сопрано. В тріо виконує першу партію. Закінчила факультет хорового диригуван ня Київської державної консерваторії. Лідія – талановитий аранжувальник, її обробки на родних та сучасних пісень для тріо «Либідь» – шедеври вокального аранжування. Талановита актриса, вона завжди душа товариства. Має неймовірну кількість друзів і віддає їм і своїй дитині і серце, і любов.

Наталія Ятченко – меццо-сопрано. Широкий діапазон голосу і репертуару. В тріо виконує другу партію. Як вокалістка, закінчила Київське училище естрадно-циркового мистецтва. Крім цього, має вищу освіту режисера-постановника. Рушійна сила тріо. Веселої вдачі, надійний друг, допомагає навіть тоді, коли самій важко. Оптимістка, вірить, що настане час, коли краса української пісні зробить всіх людей добрими, чесними і щасливими.

Валентина Михайлова виконує третю партію. Природа подарувала їй красивий, теплий, оксамитовий альт, який є фундаментом звучання тріо. Закінчила Кемерівське музичне училище, факультет хорового диригування. Народила ся і виросла в Сибіру, але в українській сім’ї, і з дитинства співала українські пісні. Турботлива мама, прекрасна хазяйка, любить, щоб її дім завжди був наповнений любов’ю, піснею та друзями.

Вони лауреати міжнародних конкурсів української пісні, які відбувалися в Україні, в Польщі, Канаді. У Монреалі в 1991-1993 роках вийшов компакт-диск і три аудіо альбоми з піснями у виконанні тріо «Либідь». В Україні нещодавно побачили світ ще три аудіо альбоми: «Колискова», «Від Різдва до Різдва» та «Смерекове кохання». Великою популярністю користуються у глядачів як ретро-пісні: «Не за будь» Богдана Янівського на слова Богдана Стельмаха, «Чарівна скрипка» Ігоря Поклала на слова Юрія Рибчинського, так і сучасні: «Києве – пісне моя» Геннадія Крупинка на слова Наталії Ятченко, «Стоїть тополя» Олександра Осадчого та Вадима Крищенка, «У Горпини – іменини» Сергія Татієнка на слова Анатолія Матвійчука.

Тембральне звучання колективу, професійність обробок, неповторне виконання пісень западає в душу і серце людям, які хоч раз почули прекрасне київське тріо «Либідь».

Микола РУДАКОВ,
голова МДФ «Українська хата»
видання невідоме
текст – fainer.kiev.ua

Тріо «Либідь» - 10 років

Вокальне тріо «Либідь» відоме не тільки у нас в державі, але й за її межа ми: у Канаді, Франції, Аргентині, США. У дні, коли минає 10 років від дня створення колективу, ми зустрілися з його директором Наталією Ятченко:

– Познайомились ми, якщо можна так сказати, випадково, а з іншого боку, й не випадково, бо це нагадувало веління неба, щоб ми зустрілися. Річ у тому, що я з Лідою Михайленко вже дуже давно дружила, ще починаючи з 1974 року, і співала з нею дуетом, а Валя Михайлова познайомилася з Лідою у 1981 році і теж вийшло так, що вони співали дуетом. Коли Юрій Рибчинський запропонував Ліді виступити на своєму творчому вечорі (це було у 1989 році), то Лідочка ви рішила зробити з однієї себе трьохголосся, бо ті пісні, які мали співати: «Чарівна скрипка», «Наречена», «Зелен-клен» — багатоголосні. Тоді Ліда згадала, що є дві дівчини, з такими тембрами, як у неї, і вирішила за два дні до концерту пана Рибчинського нас познайомити і зробити тріо. Але ми не мали наміру створювати стабільний колектив, бо кожна мала свою роботу.

Через місяць був вернісаж, на якому говорили, що з’явилося таке нове тріо, якого не було ще в Україні. До нас підійшов тоді Анатолій Онуфрієнко, нині, на жаль, покійний, і сказав: «…Якщо ви розійдетеся і не будете працювати разом, то це буде велика втрата для українського мистецтва…»

Залишилося придумати назву. Довго ми ходили, думали. А якось серед ночі я прокидаюся і просто з такою думкою — «Либідь». Це ж — Київ і річка Либідь і засновниця Києва — Либідь. Тоді всім буде зрозуміло, що ми — українки, киянки.

Своїм днем народження тріо «Либідь» вважає січень 1989 року. Ці прекрасні жінки є лауреатами багатьох Міжнародних конкурсів української пісні не тільки в Україні, а й у Канаді і Польщі.

За цей час тріо проспівало більш як 200 пісень про кохання, про мову, про Україну. За три роки (1991 — 1993) було випущено компакт-диск і три аудіоальбоми. А такі пісні як «Не забудь» (на слова Богдана Стельмаха та музику Богдана Янівського) «Чарівна скрипка» (на слова Юрія Рибчинського та музику Ігоря Поклада) дійсно стали народними.

Шанувальники цього та лановитого колективу, концерт якого відбувся днями в Будинку вчителя, зичать у цей святковий для тріо день ще більших злетів на крилах пісні!

Вадим ГУСЄВ
видання невідоме
текст – fainer.kiev.ua

Фотоальбом
        
Либідь, тріо (Київ, Україна)_fainer.kiev.ua_01Либідь, тріо (Київ, Україна)_fainer.kiev.uaЛибідь, тріо (Київ, Україна)_fainer.kiev.ua_02Либідь, тріо (Київ, Україна)_fainer.kiev.ua_03Либідь, тріо (Київ, Україна)_fainer.kiev.ua_05Либідь, тріо (Київ, Україна)_fainer.kiev.ua_04Либідь, тріо (Київ, Україна)_fainer.kiev.ua_06Либідь, тріо (Київ, Україна)

Із фотоархіву тріо «Либідь» (fainer.kiev.ua) та pisni.org.ua (надав Микола Рудаков)

Дискографія
Lybid Trio. Vol. 2 /альбом, Cassette/ Yevshan Records – CYFP 1094, 1992
Різдвяна ніч /альбом, CD-Audio/ Yevshan Records – ?, 1992
Тріо Либідь /альбом, Cassette/ CAN IMPEX – 5U 113, 1991
Від Різдва до Різдва /альбом, Cassette/ Оберіг XXI – ?, 1997
Не забудь /альбом, Cassette/ ?
Чарівна скрипка /альбом, Cassette/ ?
Смерекове кохання /альбом, Cassette/ ?