Людкевич Станіслав


Stanislav Lyudkevych

Видатний український композитор, диригент, музикознавець, фольклорист, педагог та суспільний діяч, один з найбільш вагомих діячів Західної України початку ХХ ст.

        ЛЮДКЕВИЧ СТАНІСЛАВ ПИЛИПОВИЧ (24.01.1879, м. Ярослав, тепер Польща – 10.09.1979, Львів, похований на Личаківському цвинтарі) – український композитор, музикознавець, фольклорист, педагог, музично-громадський діяч. Лауреат державної премії ім. Т. Шевченка (1964), нар. артист СРСР (1969), Герой соціалістичної праці (1979). В 1897 закінчив гімназію в Ярославі, в 1901 – філософський факультет Львівського університету (відділі української та класичної філології). Композицію вивчав самостійно, в 1897-99 консультувався у М. Солтиса, слухав лекції з музично-теоретичних дисциплін у Львівській консерваторії. 1906-08 доповнював музичну освіту у Відні, по композиції у О. Землінського, з теорії музики у Г. Греденера й Г. Адлера, під керівництвом якого написав дисертацію “Дві проблеми розвитку звукозображальності”. Опісля слухав лекції Г. Рімана в Ляйпціґу.
З 1901 працював учителем гімназій у Львові й Перемишлі; видавав (з І. Трушем) журнал “Артистичний вісник” (1905); розшифрував і відредагував понад 1500 пісень, записаних на фонограф О. Роздольським, які 1906-07 видав у двох томах зб. “Галицько-руські народні мелодії”. Людкевич один з організаторів у 1903 р. Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка у Львові, 1910-15 – його директор, 1919-39 – викладач теоретичних предметів та інспектор філій інституту в Галичині. До 1938 постійно виступав як диригент хору “Львівський Боян”. 1939-73 – професор і зав. кафедрою історії, теорії та композиції Львівської консерваторії ім. М. Лисенка, 1939-41 – ст.науковий співробітник Львівського філіалу інституту фольклору АН.
Людкевич – один з найвидатніших українських композиторів ХХ ст., у творчості якого поєднуються риси національного музичного стилю з особливостями пізньоромантичного стилю європейської музики. Композитор віддає перевагу суспільно-національним темам, вибираючи для музичної інтерпретації передусім тексти двох найбільших національних поетів – Т. Шевченка й І. Франка, а також О. Олеся, В. Пачовського, П. Карманського й ін. Людкевич творив у різних музичних жанрах, виявляючи схильність до великих оркестрових і вокально-оркестрових форм.

Джерело: Меморіальний музей Станіслава Людкевича. З.К. Штундер (salomeamuseum.lviv.ua)

Дискографія:

*Назва релізу (формат)Видавець - кат. номерПеріод виданняЗображення обкладинки
сінглКавказ (33 rpm/12″)Мелодия - Д 011719-201963
іншеРеве та стогне Дніпр широкий (33 rpm/10″)Мелодия - Д 12975-761963
альбомНе забудь юних днів. Симфонічна поема / Мойсей. Симфонічна картина (33 rpm/10″)Мелодия - Д 21827-281968
іншеНе співайте мені сеї пісні (33 rpm/10″)Мелодия - Д 29095-961870
іншеТрембіта, хорова капела УРСР (33 rpm / 12'')Мелодия / С30 12119-201979
іншеУкраїнські народні пісні (33 rpm/12″)Мелодия - С30 17735-361982
іншеUkrainian Christmas Carols (33 rpm/12″)Yevshan Records - YFP 10311983
іншеМій рідний край (33 rpm/12″)Chwyli Dnistra - CD-30?
іншеВізантійський хор з Утрехту (33 rpm/12″)Chwyli Dnistra - CD-39?
іншеХорові твори композиторів Львова (33 rpm/12″)Мелодия - С30 27541-421988