Мацялко Іван Олексійович


Мацялко Іван Олексійович

Видатний український співак,
Народний артист України (2004)

Окремі записи:

Іван Мацялко_hvilya.com_02

Іван Мацялко_hvilya.com_03

Іван Мацялко_hvilya.com_01

Іван Мацялко_chasipodii.net_03

        Народився Іван Мацялко 21 вересня 1954 року в с. Батятичі, Кам’янко-Бузького району, Львівської обл.
        Спів і музику змалечку уподобав від батьків та старшого брата Михайла. Музичну освіту здобув спочатку у музичній школі в Кам’янці-Бузькій, де він займався у класі скрипки, а потім у Дрогобицькому педагогічному інституті на музично-педагогічному факультеті.
        Після служби в армії переїхав у Трускавець, де на запрошення старшого брата Михайла почав працювати у вар’єте. З 1983 року працював солістом Прикарпатського ансамблю пісні і танцю «Верховина». А 20 січня 1990 року Михайло Мацялко, Іван Мацялко, Марія Шалайкевич та Ярослав Дуб створили гурт «Соколи», який до 1995 року створював свої концертні програми спеціально під Івана. Саме у його виконанні народні пісні, пісні січових стрільців сприймалися публікою на ура («Гей зі Львова до Мукачева», «Тихий Дунай», «Рости, черемшино», «Встань, Тарасе», «Мова колискова», «Гілка калини» та ін.). Попри потужний склад колективу, саме Іван завжди відкривав і закривав виступи «Соколів».
        Мріяв Іван Мацялко і про сольну кар’єру, хотів стати оперним співаком, тим паче, що займався у Миколи Копніна, колишнього соліста Маріїнського театру, який мав у Дрогобичі власну вокальну школу. У 1996 році Іван Мацялко пішов із «Соколів» і переїхав до Тернополя. Тут почалась його співпраця гуртом «Світозари», яка тривала понад 5 років, вони разом записали спільний альбом, а з концертами об’їхали всю Україну.
        У 1998 році Іван Мацялко одружився з Валентиною Бондар, актрисою Львівського національного академічного театру імені Марії Заньковецької. Тоді ж він переїхав до Львова, скоро їх сім’я поповнилась донечкою Ганусею.
        В цей час Іван Мацялко почав більше уваги приділяти сольній кар’єрі. На відміну від патріотичних творів періоду «Соколів», за цей час він виконував переважно ліричні пісні композиторів О.Гавриша, Г.Татарченка, Л.Дутковського, О.Осадчого, О.Злотника, Я.Борути, А.Іванюка, О.Пляченка, В.Домшинського, С.Петросяна, Б.Кучера, О.Бойка. Як соліст випустив альбоми «Моя зорина», «Приїжджай до Львова» та «Україно, краю мій…».
        Гарний голос Івана добре знали і любили не лише його краяни, а й українська діаспора в Канаді, США, Великій Британії, Польщі, Югославії та Німеччині.
        Співак згасав від важкої та невиліковної хвороби. Про свою хворобу Іван дізнався ще у вересні 2006 року, коли раптом сильно почало боліти в лівому боці, одначе від обстеження і лікування у стаціонарі категорично відмовився. Помер Іван Мацялко 28 липня 2007 року у Львові в своєму помешканні, що на вулиці Сагайдачного 9, серце співака зупинилось о 2 годині 20 хвилин на 53 році життя у розквіті життєвих і творчих сил.
        Поховали Івана Мацялка у Львові на Личаківському цвинтарі. Відправу проводили 20 священників зі всієї Західної України. Прощання тривало близько двох годин. Було море квітів і море сліз. Вклонитися Іванові прийшли не лише музиканти, а й актори львівських театрів, радійники та телевізійники, було дуже багато дрогобиччан, червоноградців, одеситів, мешканців прилеглих до Львова сіл.
        На 56 рік від дня народження Івана Мацялка, 21 вересня 2010 року, на Личаківському цвинтарі відкрили пам’ятник народному артистові України Іванові Мацялкові. Пам’ятник у бронзі, на ньому – Іван Мацялко, у повний зріст з мікрофоном у руці. Пам’ятник мовчить, але наші серця завжди будуть співати пісні, які співав Іван мацялко. Родина і меценати, палкі шанувальники української пісні подбали, щоб наступні покоління українського народу, люди з усього світу, могли прийти на Личаківське кладовище і низько вклонитися українському синові і українській пісні.

Джерело:
1. Козирєва Т. «Сокіл склав крила». 03.08.2007, «Дзеркало тижня. Україна» (gazeta.dt.ua).
2. Козирєва Т. «Михайло Мацялко: “Це моя велика помилка, що «Соколи» не переїхали до Києва”» . 11.08.2007, «Високий Замок – інтернет версія» (wz.lviv.ua).
3. Остапчук С. «Пісенна зірка у полоні неба», «Час i Подiї» 10/06/2010, номер #2010-40 (chasipodii.net)
4. Козирєва Т. «Валентина МАЦЯЛКО-БОНДАР: “Я жила з генієм… Досі раджуся з ним у всьому…”» 09.11.2012 210 (4834), «Високий Замок – інтернет версія» (wz.lviv.ua).
5. «Людина живе, поки її пам’ятають». 16.12.2012, Благодійний фонд «Добре серце» (dobreserce.com).
6. Маслій М. «Тривожна зоря Івана Мацялка». 29.07.2015, «Хвиля Десни» (hvilya.com), також фото з аріхіву Михайла Маслія.
7. Остапчук С. «Ігор Яснюк та гурт “Світозари”», «Час i Подiї» 11/14/2012, номер #2012-46 (chasipodii.net).
8. Указ Президента України від 20.09.2004 року №1107/2004.
9. Записи з альбомів «Україно, краю мій…» (GAL records – GAL 0135) та «Приїжджай до Львова» (GAL records – GAL 0221).

        
Дискографія:

Назва релізу (формат)Назва релізу (формат)Видавець - кат. номерПеріод виданняЗображення обкладинки
альбомГей, зі Львова до Мукачева… (Cassette)ILON – без номера?01_ILON_Sokoly_Гей, зі Львова до Мукачева_front
альбомУсі ми прагнемо любові (Cassette)ILON – без номера?ILON_Sokoly_Усі ми прагнемо любові
альбомМоя зорина (Cassette)Gold Lion - Л-0701999
альбомУкраїно, краю мій... (CD)GAL records - GAL 01352003Gal Records 0135__front Gal Records 0135_back
альбомПриїжджай до Львова (CD)GAL records - GAL 02212008