Мовчан Єгор Хомич


Movchan Yehor Khomych

Видатний український бандурист

        Мовчан Єгор Хомич (01.06.1898, с. Велика Писарівка Сумської обл. – 22.03.1968, м. Київ). Народився в сім’ї наймита. З дитинства втратив зір. Кобзарського мистецтва вчився у С.Пасюги.
        Його репертуар «Невільницький плач», «Про удову і трьох синів», «Про самарських братів», багато історичних та жартівливих пісень. Мовчан сам складав думи та пісні («Чапаєв», «Пісня про Щорса», «Ниво моя, ниво моя»). З кобзою за плечима незрячий кобзар обійшов сотні сіл, ніс у маси улюблені народні пісні та думи. Співав про тяжку долю людей та їх багатовікову боротьбу з ворогами.
        Був учасником першої республі-канської наради кобзарів і лірників 1939, брав активну участь в роботі утвореного тоді державного ансамблю кобзарів. В 1940 був учасником Всесоюзної наради народних співців. Під час перебування в Москві виступав у Інститутах Академії наук, університеті, в клубі Спілки письменників та по радіо. Записана від Мовчана «Дума про Леніна» («Була зима з відлигою») є одним з найкращих зразків радянського фольклору. Під час Великої Вітчизняної війни Єгор Мовчан складав антифашистські пісні, якими будив ненависть до ворогів. В 1942 йому до рук потрапила листівка з віршем поета Андрія Малишка «Коли течуть криваві ріки». Мовчан склав мелодію і співав цю пісню по селах свого та сусідніх районів. В повоєнні роки Є.Мовчан продовжував свою кобзарську діяльність. За високохудожнє виконання пісень не раз одержував подяки і премії.
        Відзначення 60-ти річчя від дня на-родження Є.Мовчана в 1959 перетворилося на народне свято української народної пісні і музики. Його співу і грі аплодували сотні учасників Міжнародного конгресу славістів в Москві. Репертуар кобзаря записаний і зберігається в фондах Інституту Мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім.М.Т.Рильського АН УРСР.
        Незадовго до смерті Мовчан здійснив поїздку на могилу Т.Шевченка і свою бандуру заповідав музеєві Шевченка в Каневі,
де вона знаходиться й тепер. Похований в Києві на новому кладовищі. На його похорон прибула делегація з Великої Писарівки. З’їхались кобзарі з багатьох міст і сіл.

Література: Жеплинський Б. Мовчан Єгор Хомич // Коб-зарі. Бандуристи. Випуск 1., Львів: Академічний експрес, 1997; Рильський М.Т., Лавров Ф.І. Кобзар Єгор Мовчан, 1958; Нар. співці, 1955; УРЕ, т.ІХ, С.278; Лавров, 1968; Бугаєвич І.,Ільченко І. Незабутня подорож. // НТЕ, 1968, №2; Ющенко О. Пам’ятні зустрічі.// НТЕ, 1968, №2.

Джерело: Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник. Жеплинський Б.М., Ковальчук Д.Б. – Львів: Галицька видавнича спілка, 2011.

Дискографія:

*Назва релізу (формат)Видавець - кат. номерПеріод виданняЗображення обкладинки
збіркаОстанні кобзарі / The Last Kobzari (CD) Караван - KCD 2502001Karavan_KCD_250_front Karavan_KCD_250_back