Опришки, вокально-інструментальний ансамбль


Opryshky, VIA.org

Окремі записи:

        

        Вокально-інструментальний ансамбль «Опришки» створений наприкінці 60-х у м. Івано-Франківську. Ансамбль складався з студентів Івано-Франківського педагогічного інституту (нині Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника). До першого складу увійшли: Руслан Іщук (керівник ансамблю, клавішник), Микола Соя (соліст), Роман Кузьменко (бас-гітарист), Ернест Сайлер (гітарист), Валерій Ліщук (барабанщик), Борис Данилишин (деякий час керівник ансамблю, скрипаль, вокаліст). В такому складі і грав ансамбль на інститутських і міських імпрезах.
        В кінці 1970 року «Опришків» запросили виступати по вихідних у розкішному готелі-ресторані «Беркут» на Яблуницькому перевалі. Там їх навесні і примітили столичні емісари, що підшукували колективи для концертів перед делегатами чергового з’їзду компартії і запросили до Київського Мюзик-холлу.
        Влітку 1971 року «Опришки» разом з Мюзик-холом здійснили свої перші гастролі по Середній Азії та Сибіру. А ще були міста і села України, численні конкурси і фестивалі, виступи на центральному телебаченні та радіо. Восени до гурту приєдналася співачка Люція Паньків та мідна секція у складі: Валерія Чикириса (саксофон), Олександра Осадчого (тромбон), Олександра Яценка (труба).
        Гурт вдало синтезував український фольк із біґ-бітом, в основі репертуару були народні пісні у біґ-бітовому аранжуванні: «Бодай-ся когут знудив», «Дай-ня мамко», «Сиджу я край віконечка», «Сумна я була», а також дуже популярною стала авторська пісня Руслана Іщука «Канни».
        Студентський колектив навіть отримав змогу записувати на фірмі звукозапису “Мелодія”, де було видано кілька платівки з їх записами. Альбоми та аудіокасети «Опришків» також вийшли у Канаді (м. Торонто), США (м. Нью-Йорк), Австралії (всі – 1972).
        «Опришки» залишились самодіяльною студентською групою, яка після закінчення навчання в інституті та у зв’язку із сімейними обставинами учасників припинила свою діяльність.

Джерело:
1. Володимир Окаринський. Нарис історії західноукраїнської (галицької) рок-музики (1960-і – початок 1980-х р.р.).
2. “Борис Данилишин: Усе, що посіяв — нехай проросте…” Богдан Вівчар. Інтернет-версія газети “Галичина” (galychyna.if.ua).
3. Іщук Руслан Васильович. Х.Весна. Тернопільський енциклопедичний словник. – Тернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат “Збруч”, — Т. 1, 2004 р.
4. “Канни” з почаївським корінням. Рита Квач, Нова Тернопільська (текст з poglyad.te.ua).
5. Опришки (cheremshyna.org.ua).
6. Фото: sssrviapesni.narod.ru та з Сторінки Р.Іщука у Facebook
7. Оцифрування з платівок Andriy Vasylyk та Євген Львівський.

        
Вокально-інструментальний ансамбль “Опришки” | Ансамбль “Опришки” | Молодіжний ансамбль “Опришки” | ВІА “Опришки”

Дискографія:

*Назва релізу (формат)Видавець - кат. номерПеріод виданняЗображення обкладинки
альбомУкраїнські пісні (33 rpm/7")Мелодия - ГД 0003031-321972
альбомБодай ся когут знудив (33 rpm/7″)Мелодия / Д 00032553-54
1972
альбомАга, мила (33 rpm/10″)Мелодия - Д 35119-201973
збіркаКанни – квіти кохання. An album of ukrainian songs (33 rpm/12")Borys Dniprowy Records - BDS 10261972 ~Borys Dniprowy Records_BDS 1026_front Borys Dniprowy Records_BDS 1026_back