Петрусенко Оксана


 oksana-petrusenko_01

Українська оперна і концертна співачка (сопрано). Народна артистка УРСР (1939)

       Петрусенко (справжнє прізвище — Бородавкіна) Оксана Андріївна (5 (18). II. 1900, м. Севастополь, тепер АР Крим — 15. VII. 1940, м. Київ). Вокольного мистецтва навчалась у Київському музично-драматичному інституті (1924 – 25). Уроки сценічної майстерності брала у І. Саратовського (1926). Артистичну діяльність розпочала у трупі П. Саксаганського, де працювала з перервами до 1927. У 1924 – 26 — солістка театруру “Січ”. У 1927 дебютувала в партії Оксани (“Черевички” П. Чайковського) в Казані. У 1927 – 29 — солістка Казанського, 1929 – 31 — Свердловського, 1931 – 34 — Самарського, 1934 – 40 — Київського театрів опери та балету.
        Володіла красивим і сильним голосом сріблястого тембру широкого діапазону, неабияким драм, талантом. Мистецтво Оксани Петрусенко відзначалося поєднанням досконалої вокальної техніки з людяністю й психологічною глибиною виконання, внутрішньою екеспресією, блискучою дикцією. Особливо переконливою була в українському репертуарі. Найвище досягнення — партія Наталки в опері “Наталка Полтавка” М. Лисенка.
        Партії: Оксана, Одарка (“Запорожець за Дунаєм” С. Гулака-Артемовського), Наталка (“Наталка Полтавка” М. Лисенка), Ширяева (перше вик.) (“Перекоп” В. Рибальченка, Ю. Мейтуса, М. Тіца), Лія (“Щорс” Б. Лятошинського, перше вик.), Татьяна, Ліза (“Євгеній Онєгін”, “Пікова дама” П. Чайковського), Наташа (“Русалка” О. Даргомижського), Купава (“Снігуронька” М. Римського-Корсакова), Ярославна (“Князь Ігор” О. Бородіна), Тамара (“Демон” А. Рубінштейна), Лушка (“Піднята цілина” І. Дзержинського), Віолетта, Джільда, Аїда (“Травіата”, “Ріголетто”, “Аїда” Дж. Верді), Кармен (“Кармен” Ж. Бізе), Недда (“Паяци” Р. Леонкавалло), Земфіра (“Алеко” С. Рахманінова), Маргарита (“Фауст” Ш. Гуно).
        Як блискуча виконавиця українських народних пісень та романсів Оксана Петрусенко здобула всенародну любов і визнання. Безцінними залишилися її записи на платівки народних пісень (“В кінці греблі шумлять верби”, “Гандзя”, “Лугом іду, коня веду”, “Ой джигуне, джигуне”, “Ой не світи, місяченьку”, “Спать мені не хочеться”, “Стоїть гора високая” та ін.), романсів та арій з опер українських композиторів. Нагороджена орденом “Знак пошани” (1939).
        У 1936 брала участь у Декаді української літератури та мистецтва у Москві, а в 1939 з тріумфом виступала на західноукраїнських землях. У 1966 на фасадній стіні будинку в Києві, де проживала Оксана Петресенко, встановлена меморіальна дошка з чорного полірованого граніту прямокутної форми (арх. Р. Бикова, ск. Г. Кальченко). Її ім’ям у Києві названо вулицю, в Балаклії Харківської області — створено меморіальний музей. Скульптурні портрети співачки створили Г. Петрашевич та Г. Кальченко.

Література: Кагарлицький М. Оксана Петрусенко. — К., 1973; Його ж. Оксана Петрусенко. — М., 1990; Оксана Петрусенко. Спогади. Матеріали. Листи. — К., 1980; Ебергардт С. На сцені Свердловської опери // Українські співаки у спогадах сучасників. — К., 2003.

Джерело: Співаки України. Енциклопедичне видання. — 2-ге вид., перероб. і допов. / Лисенко І.М. — К., 2011.

Оксана Петрусенко | О.Петрусенко | О.А.Петрусенко

Дискографія:

*Назва релізу (формат)Видавець - кат. номерПеріод виданняЗображення обкладинки
синглОй не світи місяченьку / Спать мені не хочеться (78 rpm/10")Грампласттрест - 630-6311935
синглВ кінці греблі / Стоїть гора високая (78 rpm/10")Апрелевский завод - 652, 6531935
синглОй, у полі вітер віє / Ой, вербо, вербо (78 rpm/10")Грампласттрест - 5092-50931937
синглКулик / Ой, джигуне, джигуне (78 rpm/10")Грампласттрест - 5106-51151937
синглОй, джигуне, джигуне / Спать мені не хочеться (78 rpm/10")Апрелевский завод - 5115-51211937
синглНа вгороді коло броду / Нащо мені чорні брови (78 rpm/10")Апрелевский завод - 8643-86441939
синглТам де Ятрінь круто в’ється / Гандзя (78 rpm/10") Апрелевский завод - 8668-86691939
альбомСпіває Оксана Петрусенко (33 rpm/10″)Мелодия - Д 7189-901960
альбомСпіває Оксана Петрусенко
(33 rpm/12″)
Мелодия - Д 030311-121971