Ревуцький Лев


Lev-Revutskyi_01

Український композитор, педагог, музичний і громадський діяч. Доктор мистецтвознавства (1941). Академік АН УРСР (1957). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1941), Народний артист СРСР (1944), Герой Соціалістичної Праці (1969). Лауреат Державної премії СРСР (1941), Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1966).

        Лев (Левко) Миколайович Ревуцький народився 20.02.1889, с. Іржавець колись Полтавської, тепер Чернігівської області. Походив з шляхт. родини (батько Микола Гаврилович із роду, засновником якого був запорож. козак Петро Ревуха – прибічник гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного, Ревуцькі у 5-и поколіннях служили священиками у с. Іржавець, де знаходилась знаменита козацька святиня – чудодійна ікона Іржавецької Богоматері, сам М.Г. теж був священиком і за свою подвижницьку працю удостоєний звання Потомственого почесного громадянина, пізніше полишив сан; мати – Олександра Дмитрівна походила із знаменитої родини Стороженків – полковників Прилуцьких, заснуваня якої пов’язано з особою молодшої доньки Б.Хмельницького – Марії Богданівни).
        Ревуцький навчався у Прилуцькій (1899–1903), Київській гімназіях № 7 (1903–07), у Київській музичній школі М.Тутковського по кл. фп. М. Лисенка (1903), з 1904 – в Музично-драматичній школі М.Лисенка, з 1908 – в музичному училищі, з 1913 – в консерваторії по класу фортепіано С.Короткевича і Г.Ходоровського. Закінчив юридичний факультет Київського університету (1915; 1907 вступив до університету на фізико-математематичний факультет, 1908 перевівся на юридичний), 1916 – Київську консерваторію по класу композиції Р.Гліера.
        1916–18 перебував у армії на фронтах І світової війни (Ризький напрямок). 1919–24 працював діловодом на ж/д станціях в Ічні, потім Прилуках (влітку 1919 був заарештований ЧК, дивом уберігся від розстрілу). Брав участь у організації Прилуцької філії Всеукраїнського музичного товвариства ім. М.Леонтовича (1922), організовував музичну програми, виступав як піаніст-соліст та концертмейстер співаків та Прилуцької хорової капели, для якої написав кантату “Хустина” на сл. Т.Шевченка. Від 1924 – викладач Музично-драматичного інституту ім. М.Лисенка в Києві (з 1934 – Київської консерваторії), професор (1935). 1927 на всеукраїнському конкурсі на кращий музичний твір його Симфонія № 2 отримала 1-у премію.
        У 1924–28 брав активну участь у керівних органах Музичного товариства ім. М.Леонтовича, з 1929 як музичний редактор почав опрацьовувати творчу спадщину М.Лисенка для Повного видання його творів (літ. редактор – Д. Ревуцький), однак 1932 цю працю було припинено. 1956–39 здійснив велику роботу по створенню нової редакції опери “Тарас Бульба” М.Лисенка (відповідав за музичний матеріал, М.Рильський – лібрето, Б.Лятошинський здійснював оркестровку), особливо вдалою стала написана Ревуцьким розгорнута героїко-епічна увертюра до опери (імпульсом до створення якої стали закличні інтонації вступу до опери М.Лисенка).
        Етапним явищем у розвитку української інструментальної музики став його Концерт Фа-мажор для фортепіано з оркестром (1934–36). 1941 за 2-гу ред. Симфонії № 2 був удостоєний Державної премії СРСР (тоді Сталінської). 1941–44 – завідувач кафедри композиції, теорії та історії музики Ташкентської консерваторії, 1944–60 – Київської консерваторії. Ревуцький здійснив понад 120 обробок українських народних пісень та пісень інших народів. Особливо яскравими зразками стали його цикли обробок козацьких пісень, “Галицькі пісні”, “Сонечко”, які позначили новаторські напрямки вирішення художніх завдань у жанрі обробки народних джерел.
        Високий мистецький рівень фортепіанної творчості Ревуцького, особливо широке визнання мають його Прелюди (ор. 4, 7, 11), Соната (ор. 1), “Пісня” (ор. 17). 1966 за 2-гу ред. Концерту для фортепіано з оркестром Фа-мажор був удостоєний Державної премії УРСР ім. Т.Г.Шевченка (присв. М. Лисенку). З понад 50-ти учнів у 1920–30-х у Ревуцького навчалися С.Жданов, К.Шипович, Г.Жуковський, А.Свєчніков, Є.Юцевич, І.Паїн, М.Їжакевич, А.Філіпенко, А.Назаренко, О.Андрєєва та ін. Тоді ж розпочав навчання і П.Майборода, а його старший брат Г.Майборода – завершив диплом (вчився у класі В.Косенка). У повоєнні 1940–50 А.Коломієць, М.Дремлюга, В.Кирейко, Я.Лапинський, В.Гомоляка, Л.Левітова, Д.Юделевич, Р.Держане, Л.Грабовський (перші курси) та ін. Майже всі композитори, що закінчили Київську консерваторію, знання з поліфонії отримали від Ревуцького. Він випустив і музикантів-теоретиків – Ф.Аерову, Є.Столову, М.Бялика, Н.Герасимову-Персидську.
        Останні роки життя вже як академік АН УРСР керував дисертаційними працями аспірантів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Рильського Б.Фільц та В.Клина. Зовнішній образ Ревуцького – як фізичне втілення національного генотипу – приваблював багатьох художників (І.Їжакевича, Г.Меліхова, І.Тартаковського [аж 3 портрети], В.Виродову-Готьє, Н.Синишин) та скульпторів (О.Ковальова, В.Бородая). Встановлені пам’ятники на Байковому цвинтарі у Києві, перед будинком-музеєм в с. Іржавець та горельєф на будинку, де жив композитор (Київ, вул. Софіївська, 16) зроблені О.Ковальовим.
        Помер композитор 30 березня 1977 року, похований на Байковому кладовищі в Києві.
        По смерті Л.Ревуцького його іменем були названі Чернігів. муз. училище, Державна чоловіча капела та муз. школа № 5 (у Києві); до 100-річчя митця було відкрито Меморіальний музей-садиба Л.Ревуцького у с. Іржавець, названо вулицю на Харків. масиві у Києві та дніпров. пароплав. По 2004 діяв Мемор. кабінет-музей Л.Ревуцького у Києві (вул. Софіївська, 16), яким опікувався син композитора Ревуцький Євген Львович (1.06.1919, м. Ічня тепер Черніг. обл. – 20.11.2006, Київ) – видат. вчений, доктор мед. наук, проф., лауреат Держ. премії УРСР у галузі медицини.

Валентина Кузик, доктор філософії мистецтва, лауреат Премії ім.М.В.Лисенка

Джерело: Лев Миколайович Ревуцький. Біографічна довідка та творчий доробок (composersukraine.org)

        

Дискографія:

*Назва релізу (формат)Видавець - кат. номерПеріод виданняЗображення обкладинки
іншеОй, у полі вітер віє / Ой, вербо, вербо (78 rpm/10")Грампласттрест - 5092-50931937
іншеЗасвистали козаченьки / За сибіром сонце сходить (78 rpm/10")Ногинский завод - 5258-52781937Hramplasttrest_Nohynskyi zavod__5258 Hramplasttrest_Nohynskyi zavod__5278
іншеАрії з опер (33 rpm/12")Мелодия - Д 5646-471959
іншеЛ.Ревуцький. Фортепіанні твори
(33 rpm/12")
Мелодия - С10 06615-16
1976
іншеСлово Тараса. Ч.6 (33 rpm/12")RCA Custom Records - M80P-6413-14 (822U-6413)?
іншеУкраїнські пісні(33 rpm/12")Аудіо Україна - LPF 00111991