Супрун Павло Степанович


Супрун Павло Степанович

Бандурист, член Національної Спілки Кобзарів України

        Супрун Павло Степанович(3.02. (3.11.)1937, с.Попівка Конотопського р-ну Сумської обл.). У 1944 втратив зір і в 1947 батько віддав його в інтернат для сліпих у Києві. В 1959 одружився з Надією Циганенко.
        У Павло Супрун 1970 почав вчитися грати на бандурі в кобзарській студії при музично-хоровому товаристві в Києві (викладач Баштан-Сапункова Раїса). Працював у виробничому підприємстві УТОС і кобзарював.
        В репертуарі кобзаря – народні думи «Невільницький плач» та «Смерть козака-бандуриста», дума «Про Аскольда і Дира» (слова О.Пархоменка, музика Ф.Жарка), дума «Кров людськая не водиця» (слова О.Ніколенка, музика П.Майбороди), а також твори «Облога Києва печенігами» (музика Ф.Жарка), «Мати рідна, мати» (слова О.Чорної, музика В.Литвина), багато народних пісень («Ой, зійди, зійди, ясен місяцю», «Повій, вітре на Вкраїну», «Про Морозенка», «Про Супруна», «Про Байду» та інші). Має і власні твори «Пам’ять про друга» (на слова О.Сокольницьго), «Лебедик» (на слова І.Нижника). «Спомин» (на слова Б.Олійника).
        Павло Супрун – учасник багатьох кобзарських концертів, ювілейних вечорів та фестивалів. На з’їзді кобзарів та лірників у Києві (1990) обраний у Раду Всеукраїнської спілки кобзарів та лірників. Живе у Києві.

Література: Жеплинський Б. Супрун Павло Степанович. // Коротка історія кобзарства в Україні. – Львів: Край, 2000. – С.173.

Джерело: Жеплинський Б.М. Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник. Львів: Галицька видавнича спілка, 2011, стор.– 248.

Дискографія:

*Назва релізу (формат)Видавець - кат. номерПеріод виданняЗображення обкладинки
збіркаУкраїнські народні козацькі пісні та думи (CD)Астра Рекордс - A.R. 028-052005Astra Rekords_AR-028-05_front Astra Rekords_AR-028-05_back