Шопша Микола Сергійович


Shopsha Mykola Serhiiovych

Український оперний та концертно-камерний співак (бас). Народний артист України (1995)

        Шопша Микола Сергійович народився 8 вересня 1947 року в селі Вереміївка Семенівського району Полтавської області. Навчався у школі в рідному селі, тут приймав участь у художній самодіяльності, грав на баяні. По закінченню школу, залишився в рідному селі викладати музику та співи.
        Артистичну біографію розпочав в Ансамблі пісні і танцю Київського військового округу, пізніше співав у хорі ім. Г.Верьовки та в капелі «Думка». У 1974 році поступив на вечірнє відділення Київської консерваторії, яку закінчив у 1979 році (клас М.Кондратюка).
        У 1979 році Микола Шопша дебютував на сцені Національної опери України, якій віддав майже тридцять років творчого життя. Зустріч на початку оперної кар’єри із видатним маестро Стефаном Турчаком, головним диригентом і художнім керівником Київської опери, визначили подальшу долю Миколи. Великому маестро були співзвучні ентузіазм і творча енергія молодого співака, його бажання активно поповнювати свій репертуар. З кожною новою партією, створеною на київській сцені, Микола Шопша ставав все яскравішою і помітнішою творчою індивідуальністю на українському, а згодом і світовому вокальному небосхилі.
        У 1978 році він переміг на Всеукраїнському огляді «Молоді голоси» (1 премія), а у 1979 р. — на Конкурсі ім. Миколи Лисенка (1 премія), в 1980 р. — на Міжнародному конкурсі вокалістів у Барселоні (II премія), здійснив свою першу велику гастрольну поїздку до скандинавських країн.
        З перших кроків на сцені Володимир Шопша ділив свій неординарний талант між оперною сценою і камерним виконавством, даруючи любителям вокального мистецтва свої прекрасні інтерпретації українських народних пісень і арії з маловідомих класичних опер, романси і твори С.Рахманінова, М.Лисенка, Ж.Массне (став першим виконавцем українською мовою його всесвітньознаної «Мелодії»), М.Мусоргського, В.Косенка, Б.Лятошинського, К.Данькевича, Г.Майбороди, І.Шамо. Співав з найкращими оркестрами, давав концертні програми з такими уславленими колективами як аціональний симфонічний оркестр України, Національний заслужений академічний хор ім. Г.Верьовки, Національний оркестр народних інструментів, Національна капела «Думка» та ін.
        Камерний репертуар Миколи Шопші був багатим і різноманітним. Він налічував понад 500 творів і охоплював практично всі стилі й епохи світової музичної культури — від ораторіальних партій Генделя до романсів ХХ ст. Із справжнім тріумфом співак виконував басові партії у легендарних творах: Реквіємах Моцарта і Верді, IХ симфонії Бетховена, поемі «Страта Степана Разіна» Шостаковича, ораторії «Бабин Яр» Станковича.
        Микола Шопша належить до плеяди найкращих сучасних басів світу. Його голос захоплює силою і могутністю, досконалою вокальною майстерністю, винятково красивою тембральною палітрою, а сценічна майстерність ставила ще й в рівень iз кращими драматичними акторами. Кожна вистава за його участю приносила глядачам не тільки справжню мистецьку насолоду, але й духовно збагачувала, прилучала до непересічних скарбів музичної культури. За майже тридцятирічну творчу діяльність він створив понад тридцять партій в класичному і сучасному оперному репертуарі, здебільшого монументальні, психологічно наповнені образи в операх М. Лисенка, С.Гулака-Артемовського, Б.Лятошинського, М.Мусоргського, П.Чайковського, Ш.Гуно, О.Римського-Корсакова, Д.Шостаковича. У їхніх операх вокальний талант і майстерність М.Шопші розкрилися особливо потужно і самобутньо, а відтак принесли артисту світове визнання, про що засвідчили гастролі співака у Німеччині, Франції, Іспанії, Швейцарії, США, Голландії, Швеції, Данії та ін. країнах. Він був одним iз тих, хто на початку 90-х років ХХ ст. розкривав перед здивованою Європою практично незнану для них велику вокальну культуру українського народу, репрезентував театр, який почав активно інтегруватися у світове музичне мистецтво і зараз посідає там досить помітне місце.
        У 1995 році Микола Шопша отримав Державну премію України ім. Т.Г.Шевченка. Лауреат міжнародної премії ім. С.Гулака-Артемовського. Нагороджений орденом «За заслуги» 3-го ступеня (2001).
        Помер Микола Шопша 14 червня 2006 року. 16 червня в Національній опері відбулося прощання зі співаком. Відспівували в Михайлівському соборі. Похований на Байковому кладовищі.

Джерело:
1. Лисенко І.М. Шопша Микола Сергійович. Співаки України. Енциклопедичне видання.К.: «Знання», 2011.– стор.606-607.
2. Туркевич В.Шопша М.С. Інформація з поліграфії до альбому «Невмируща пісня».
3. Туркевич В. У висоті перерваний політ. 14.06.2007, №95, «День» (day.kiev.ua).
4. Поліщук Т. Замовк бас. 17.06.2006, №97, «День» (day.kiev.ua).
5. Микола Шопша: «На своїй землі стою я міцно і живлюся її соками. О.Мельник. Персонал Плюс. № 8 (159) 22-28 лютого 2006 року (personal-plus.net).

        
Дискографія:

*Назва релізу (формат)Видавець - кат. номерПеріод виданняЗображення обкладинки
збіркаУкраїнські народні пісні. Золота колекція (CD)Астра Рекордс - AR-001-042004Astra Rekords_AR-001-04_front Astra Rekords_AR-001-04_back
альбомНевмируща пісня (CD)UKRmusic - UM-CD 0422006UKRmusic_UM-CD_042_front UKRmusic_UM-CD_042_back