Тріо “Троянда” (Trio “Troyanda”) організоване на початку 70-х років у м. Торонто (Канада). Склад ансамблю: Христина Гарасовська (друге сопрано і музичний керівник), Люба Дербіш (альт) і Люба Мороз (перше сопрано).
Свою музичну кар’єру вони почали скромно, за домашнім фортепіаном з замилування до української пісні і співу, студіюючи одночасно музику в Торонтській консерваторії та інші факультети в Торонтському університеті.
Традиція співу та музикування у дівчат в крові.
Перша з них Христя Гарасовська – дочка соліста-тенора та диригента різних українських хорів Степана Гарасовського і матері Олі, члена хорів від молодих літ. Замилування до музики і композиторський хист Христя успадкувала також від брата діда по матері, композитора Євгена Козака.
Люба Дербіш, дочка популярного виконавця естрадної пісні на концертах та платівках, Антона Дербіша.
Люба Мороз, також походить з музикально-співочої родини, її батьки хористи, а тітка диригент самодіяльного ансамблю в Україні.
Тріо “Троянда” виступло з концертами в Канаді та США.
Відомо про видання 2-х платівок з записами пісень ансамблю.
Література:
1. Свобода. Український щоденник. 29.06.1972 №122.
2. Фото з обкладинки до платівки “Сніжинка” (Harmony records – HRS 1031).
Перший власний вечір Тріо “Троянда” в Торонті (Свобода. Український щоденник. 29.06.1972 №122)
Тріо “Троянда” відоме вже в Торонті та в довколишніх містах, та навіть в Америці (“Союзівка”) із виступів при різних нагодах з іншими ансамблями або солістами і з пісень, виконаних на останній платівці Богдана Веселовського “Мрії”. Але вечір музики легкого жанру дівочого тріо, що відбувся в авдиторії Вест Парку в Торонті в неділю 4-го червня цього року, був першим повним, власним і самостійно оформленим концертовим виступом “Троянди” що запрезентував це тріо перед нашим торонтським громадянством у повному світлі його спроможностей.
Тріо “Троянда”, це: Христина Гарасовська. Люба Дербіш і Люба Мороз. Свою вокальну кар’єру вони почали скромно, за домашнім фортеаіяном з замилування до української пісні і співу, студіюючи одночасно музику в Торонтській консерваторії та інші факультети в Торонтському університеті.
Традиція співу та музикування у них усіх у крові. Перша з них Христя Гарасовська (друге сопрано і музичний керівник тріо) — дочка соліста-тенора та диригента різних українських хорів Степана Гарасовського і матері Олі, члена хорів від молодих літ. Замилування до музики і композиторський хист Христя успадкувала також від свого стриєчного діда по матері, композитора Євгена Козака, що ще живе і творить у Львові. Люба Дербіш (альт), дочка популярного виконавця естрадної пісні на концертах та платівках, Антона Дербіша. Люба Мороз, круглолиця, з чарівним усміхом (це не значить, що й інші дві не мають чарівних усміхів!) і синіми очима дівчина (перше сопрано), що так легко і звучно веде підставову мелодію кожної пісні, також походить: з музикально-співочої родини, її батьки хористи, а тітка диригентка самодіяльного ансамблю в Україні.
Програма вечора була добре складена і охоплювала три частини. Перша і остання були присвячені українській пісні легкого жанру сучасних українських композиторів з України: Б.Янівського, Б.Верменича, Б.Буєвського, А.Кос-Анатольського, П.Майбороди, І.Шамо та А.Горчинського. З еміґраційннх композиторів був заступлений чотирма піснями Богдан Весоловський. Однією з композиційно найцікавіших пісень була пісня до слів Василя Симоненка “Білі коні” варшавського композитора К.Цвинара. Ця пісня отримала першу нагороду на Музичному Фестивалі Молоді у Східній Німеччині.
Середня частина програми вечора, що почалася народною піснею “Ой, сивая зозуленька” в аранжуванні на три голоси Леонтовича була присвячена українській народній пісні, з яких ця перша була виконана під супровід тріо бандуристок: Олі Лібер, Стефанії Штик і Галини Звірховської. До репертуару цієї народної частини була достосована й окрема декорація сцени з приставковою отінкою модерно стилізованих соняшників, а також лемківські строї співачок, запроектовані за альбомом народних строїв Західної України Олени Кульчицької. Декораційну цілість сцени, уклад та рухи тріо під час виступів оформив цікаво директор продукції телевізійної станції (канал 11) з Гамільтону, Микола Оріховський.
До успіху вечора причинилося професійне інструментальне тріо, (фортеп’яно, бас і перкусія) яке акомпаньювало на сцені до виконуваних пісень, а також заповнило першу перерву своїм музичним інтермецо.
Важко визначити, які з пісень були найкраще виконані чи найбільше подобалися публіці, яка, до речі, зовсім несподівано як на літній час, заповнила залю авдиторії кількістю понад 350 осіб. Пісні були виконані в романсово-мелодійному чи ритмічно-підкресленому стилі та робили враження доброю інтерпретацією. Тріо, незвичайно добре підібране за голосами, силою, барвою і тембром, звучить певно, збаляясовано і легко. Аранжування пісень для тріо, крім оригінальних композицій на три голоси (Леонтовича “Ой, сива зозуленька” та Шамо “Зачарована Десна”) виконала Христя Гараcовська, яка виявила в тому напрямі багато інвенції та оригінальности. Зокрема цікаво були аранжовані “Гуси лебеді’’ Янівського, “На долині туман” Буєвського, “Вечірній Львів” Янівського, “Білі коні” Цвинара, “Раз дивний сон” С. Козака та інші.
Короткий конферанс перед кожною частиною вечора і на його закінчення провела Люба Мороз і Христя Гарасовська. Оформлення афіші виконав Т.Ґолей, декорації визичила фірма Ітон’с.
Тріо “Троянда” виступить і також в суботу 10-го червня, на концерті з нагоди З’їзду українців Квебеку в Монтреалі. Буває, що імпрезові референти різних організацій по більших українських осередках в Канаді та ЗСА шукають за атрактивними виконавцями у концертах, чи виконавцями повних програм музичних вечорів. Можемо сміливо поручити для цієї цілі наш Торонтський ансамбль, тріо “Троянда” всім осередкам українського поселення в Північній Америці.