Веселі Часи, ансамбль (Чикаго, США)


02_Vesely Chasy_Chicago_USA~1977 Vesely Chasy_logo

        
Окремі записи:

        

1

«Веселі Часи»: Іван Стеців, Антон Слонін, Філ Рапала, Іван Фіняк, Стефан Фрост (~ 1975)

03_Vesely Chasy_Chicago_USA~90-ті

«Веселі Часи»: Іван Стеців, Вейн Ґодзіцький, Іван Яресько, Вікторія Скочиляс (90-ті)

04_Vesely Chasy_Chicago_USA~2000

«Веселі Часи»: Іван Яресько, Вейн Ґодзіцький, Іван Стеців, Мінґас Маткус (~ 2000)

05_Vesely Chasy_Chicago_USA~2014

«Веселі Часи»: Іван Стеців, Мінґас Маткус, Іван Яресько, Вейн Ґодзіцький (2014)

        «Веселі Часи» – один із найпопулярніших українських музичних ансамблів у США. В репертуарі ансамблю – українські народні пісні, пісні українських авторів та власні твори значна частина яких у поп-рокових аранжуваннях.

        Ансамбль організований у 1974 році в Чикаго (США) під керуванням Івана Стеціва, у складі: Івана Фіняка, Стефана Фроста – нащадків українських емігрантів та двох американців – Антонія Слоніна і Філа Рапали.
        У травні 1975 року ансамбль записав платівку «Часи», основою якої стали авторські твори Івана Сиеціва у поп-рокових аранжуваннях. Ця платівка досить скоро набула такої ж популярності, як видані на той час платівки передових у Північній Америці українських ансамблів «Рушничок» та «Сини степів». Особливо популярною була ця платівка у молодшого покоління української діаспори.
        Перший великий виступ «Веселих Часи» відбувся 31 липня 1976 році на «Союзівці». Вихід музикантів на сцену у елегантних костюмах, якісний звук, багатий набір музичних інструментів, розмаїття репертуару та барвисті світлові ефекти, що супроводжували виступ сподобались публіці. Концерт мав величезний успіх. Цьому успіху також сприяла і праця менеджер Богдана Лавро та Вейна Ґодзіцького, який підготовив систему освітлення і керував нею.
        «Веселі Часи» відійшли від подання української музики з одночасним її візуальним підкресленням через традиційну українську символіку. Музиканти віддавали перевагу елегантним костюмам, а головною окрасою сцени була професійна підсилювальна апаратура та світлове обладнання. В музиці вони робили акцент на професійності виконання, експериментували з наборами музичних інструментів та способами виконання, використовували найновіші досягнення в музичному інструментарії та орієнтувались на модерні музичні напрями, які вдало поєднували з українською піснею.
        Спеціально для гурту Іван Стеців писав музику, як на власні тексти так і на тексти українських авторів. Його вокальні та інструментальні аранжування витворювали унікальний звук і тембр. Це звук повний соковитості в таких піснях як «Доню моя» – лагідний до ніжності, а часом як у «В’язанці» повний динаміки і сили.
        Все це зумовило те, що «Веселі Часи» стали на той час найпрогресивнішим українським музичним ансамблем у США. Фактично їх творчість стала черговим етапом розвитку української ансамблевої поп-музики у Північній Америці, співмірним тому, який у 1969 році започаткував «Рушничок».
        Ансамбль виступав з концертами на багатьох малих і великих українських фестивалях і мистецьких заходах, які проводила українська громада в США та Канаді.
        У 1977 році «Веселі Часи» записали свою другу платівку «Хвилинна Мрія». Ця платівка вийшла дещо вдалішою за попередню, інструментальний супровід на такому ж високому рівні, а в піснях уже практично відсутні недоліки у вимові слів, технічно пісні записані дуже добре – голоси виразні, а інструменти відповідно збалансовані.
        В записі пісень для платівки приймали участь усі музиканти з першого складу, а також двоє нових учасників: Вейн Ґодзіцький (акордеон, електричне фортепіано, ударні інструменти) та Богдан Півторак (вокальні партії). В деяких піснях також грають Михайло Фрост на флейті та Іван Фіняк на саксофоні. Загалом «Хвилинна Мрія» повторила успіх попередньої платівки ансамблю.
        На початку 80-х (1980 – ?) «Веселі Часи» припинили свою діяльність. Іван Стець і далі продовжив музичну діяльність, як продюсер ансамблю «Мрія», який на той час уже підхопив естафету «Веселих Часів». У своїй творчості досвід «Веселих Часів» почали використовувати й інші українські ансамблі, зокрема: «Червона Калина», «Іскра», «Нічна Мелодія», «Соняшник», «Промінь», «Ізмарагд» та інші.
У 1988 році Іван Стеців та Вейн Ґодзіцький об’єднавшись з двома учасниками гурту «Акула» – Іваном Яресько та Вікторією Скочиляс, чим відновили творчість «Веселих Часів». Таким складом музиканти дали кілька доволі успішних виступів.
        Успіх цього гурту був визнаний запрошенням до участі у роботі над фільмом «My Life» (Columbia Pictures) для якого музиканти підготували дві традиційні українські мелодії та знялись у сцені українського весілля. Фільм здобув престижні нагороди, а музиканти отримали схвальні відгуки про свою працю.
        Натхненні цим успіхом, учасники гурту вирішили записати повноформатний альбом української музики. Над його записом музиканти працювали на приватній студії Івана Стеціва у нього вдома. Тут музиканти виконали та записали усі інструментальні та вокальні партії, редагували, та зводили записаний матеріал. Професійний підхід та використання високоякісного обладнання дали чудовий результат. Альбом вийшов яскравим, сповненим українського колориту та мелодики, разом з цим є збалансованим та сучасним у звучанні.
        Альбом виданий під назвою «Веселі Часи 3» у 1995 році на аудіодисках та аудіокасетах. Окрім двох саундтреків з фільму «My Life» на альбомі записані традиційні українські пісні та мелодії в обробках Івана Стеціва. Загалом, «Веселі Часи 3» можна вважати одним з кращих альбомів, які записали гурти української діаспори в 90-х роках у Північній Америці.
        «Веселі Часи» знову почали активно концертувати та стали бажаними учасниками на будь-яких мистецьких заходах, що проводила українська громада у США.
        У 2007 році виданий черговий, на цей раз уже двійний альбом «Веселих Часів» – «Live At Navy Pier». На альбомі видані записи з концертної програми, яку ансамбль відіграв 4 листопада 2006 року у «Grand Ballroom» на Navy Pier під час святкування сторічного ювілею Українського католицького собору Святого Миколая.
        І в наш час «Веселі Часи» у складі: Івана Стеціва, Вейна Ґодзицького, Івана Яресько та Мінґаса Маткуса мають заслужену популярність та продовжують тішити чудовою українською музикою своїх шанувальників у Північній Америці та за її межами.

Джерело:
1. For «Veseli Chasy» it Was A Long Road To Soyuzivka, But They Made It. The Ukrainian Weekly / october 3, 1976 / №188, стор.-11.
2. Коваленко В. На захист наших ансамблів… і молоді. Свобода. Український щоденник. 07.09.1978, №191, стор.- 2.
3. Kuzvszyn Oles. Ukrainian band and their development in the United States and in Canada from 1959 to the present. The Ukrainian Weekly / february 24, 1980, №44, стор.-11.
4. Marcyniuk Katherine. New release:Veseli Chasy 3. The Ukrainian Weekly / march 3,1996, №9, стор.-10.
5. Савицький Р. Veseli Chasy «Good Times» (eudusa.org).
6. Інформація з поліграфії до альбомів «Часи», «Хвилинна Мрія», «Веселі Часи 3» та «Live At Navy Pier».
7. Фото: Vesely Chasy – Good Times (facebook.com)

Відкрита група у Facebook«Vesely Chasy – Good Times»

Веселі Часи | Оркестра «Веселі Часи» | Veseli Chasy | Good Times | «Veseli Chasy» vocal-instrumental ensemble | «Veseli Chasy» ensemble

Дискографія:

*Назва релізу (формат)Видавець – номер виданняДата виданняЗображення обкладинок, етикеток
альбомЧаси (33 rpm/12")Input Records – IR 7647197501_Input Records_IR 7647_front 02_Input Records_IR 7647_back
альбомХвилинна Мрія (33 rpm/12")Input Records – IR 106451977
альбомЧаси (Cassette)Yevshan Records – CYFP 10251983
альбомХвилинна Мрія (Cassette)Yevshan Records – CYFP 10261983
альбомВеселі часи 3 (CD-Audio)Input Records – 12584CD1995
альбомВеселі часи 3 (Cassette)Input Records – 12584C1995
альбомLive At Navy Pier (CD-Audio)не зазначено – без номера2007