Юркевич Володимир Іванович


Юркевич Володимир Іванович

Бандурист

        Юркевич Володимир Іванович (2.12.1923, м.Львів – травень 1985, м.Нью-Йорк).
        Вчився грати на бандурі у Ю.Сінгалевича (з 1939), а потім виступав в його ансамблі разом з З.Штокалком. На еміграції в Німеччині в 1946-1950 виступав у концертах зі З.Штокалком і С.Малюцою в укрраїнських таборах переселенців, студентських громадах.
        В Америці від 1950 виступав спершу як соліст-бандурист на різних імпрезах, радіо та телебаченні. Згодом вступив до ансамблю Степана Ганушевського, потім виступав з проф. Р.Левицьким у дуеті та Квартеті «Бандура». Давав лекції гри на бандурі у суботній школі українознавства при Українській Православній Автокефальній Церкві св. Андрія Первозванного у Баунд-Бруку Нью-Джерсі та школі Кобзарського мистецтва у Нью-Йорку.
        У 1972 створив ансамбль бандуристів «Гомін», яким керував до самої смерті (травень 1985 р.). В репертуарі ансамблю «Гомін» та В.Юркевича як бандуриста були побутові, історичні, жартівливі народні пісні, пісні УПА, здебільшого його власної композиції та обробки.

Література: Майстренко Л. Зіновій Штокалко – бандурист-віртуоз.// жур.Бандура №3-4. 1981, липень-жовтень, с.4, і фото на С. 2; Ансамбль бан-дуристів «Гомін» з Нью-Джерсі. // жур. «Бандура», №11-12. січень-квітень, 1985, С. 55 і фото; Микола Чорний – Досінчук. У пам’ять бандуриста Володимира Юркевича. // газ. Narodna Volya LХХХV, Ч.30 Скрентон, ПА, Четвер, 10 серпня 1995.

Джерело: Жеплинський Б.М. Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник. Львів: Галицька видавнича спілка, 2011, стор.– 290.

Підбірка публікацій
До 15-ої річниці смерті св. п. Володимира Юркевича

        Бандурист Володимир Юркевич народився у Львові 2 грудня 1923 року. В народній школі ім. Бориса Грінченка у Львові Влодко співав у шкільному хорі, від 1934 року брав лекції гри на гітарі і мандоліні. У першій академічній гімназії співав у шкільному хорі, вчився гри на клярнеті та флейті.
        У 1939 році познайомився з бандуристом Юрієм Сингалевичом і в нього брав лекції гри на бандурі. На першій лекції одержав від Сингалевича бандуру роботи славного бандуриста Костя Мисевича, яку, на жаль, після свого останнього виступу у Галичині мусів залишити у селі Безбруди біля Бродів у 1943 році, рятуючи своє життя під Бродами.
        Св. п. Володимир Юркевич (псевдо «Кобзар», Юрченко) чудом врятувався з оточення під Бродами в липні 1944 року як підстаршина 1-ої УД УНА, вступив у ряди УПА до Самбірської сотні «Булава». Згодом став бунчужним цієї сотні, 1-ої чоти, а в 1945 році його призначено вишкільником при штабі відтинка УПА «Захід, Маківка 24», який очолював св. п. командир «Зміюка» – «Андрієнко» Олег Вітовський, син св. п. полковника Дмитра Вітовського.
        Вже за німецької окупації Галичини пристав до складу тріо бандуристів. Давали коїщерти у Галичині, а раз у місяць виступали у львівському радіо. З часом це тріо поширено до квінтету. Крім виступів з бандурою св. п. Володимир співав у професійному “Українському національному хорі при Інституті народної
творчости у Львові під батутою Василя Осташевського.
        У Мюнхені (Німеччина), де після Другої світової війни опинився, вступив на факультет права і суспільних наук при Українському Вільному Університеті. Тут разом з тодішними студентами З.Штокалком і С.Малюцою засновують тріо бандуристів, яке концертує по таборах українських втікачів і на студентських імпрезах.
        По приїзді до Америки св. п. Володимир виступав як бандурист-соліст на різних українських і чужинецьких імпрезах, у радіопередачах і телевізії (Мариновича). Згодом вступив до ансамблю бандуристів під керівництвом Степана Ганушевського. Цей перший у Америці ансамбль бандуристів випустив першу платівку з піснями УПА при допомозі Мирона Сурмача у Нью-Йорку. Покійний виступав також з мішаним квартетом, в дуеті з проф. Р.Левицьким, з яким заснували квартет у складі: проф. Р.Левицький, В.Юркевич, І.Івашко та М.Біленький. Цей квартет був популярний не лише на терені Америки, але і в Канаді. Володимир давав лекції гри на бандурі учням православної Школи українознавства у Савт Бавнд-Бруку та кобзарського мистецтва у Нью-Йорку.
        В 1972 році за ініціятивою В. Юркевича створено капелю бандуристів при хорі станиці 1-ої УД УНА у Нюарку, Нью-Джерзі. Диригентом хору був Осип Головацький, а бандуристів – Юркевич. Вони випустили тоді платівку дивізійних пісень «З піснею на устах». Згодом ансамбль бандуристів під назвою «Гомін» під керівництвом св. п. В. Юркевича виступав самостійно і в 1985 році випустив платівку українських повстанських пісень, переважно обробки Володимира під псевдом «Юрченко». У склад ансамблю «Гомін», який після смерти Володимира ще якийсь час продовжував свою працю та мистецькі виступи, входили бандуристи Олександер Напора (адміністратор), Тарас Василик, Михайло Гнатишин, Михайло Гринюк, Іван Гранківський, Петро Козира, Василь Ковар, Михайло Стоцько, Андрій Стусик та Михайло Заяць.

Марія Юркевич, Іст-Гановер, Н. Дж.
Свобода. Український щоденник.
24.11.2000, №47.

БАНДУРИСТ ВОЛОДИМИР ЮРКЕВИЧ

7-го травня ц.р., минуло 10 років як не стало між нами сл. п. Володимира Юркевича.

Вже десять років як залишив нас визначний бандурист, все усміхнений, життєрадісний, все готовий віддати ввесь вільний час для бандури. Мало хто знає, що він мав псевдонім «Кобзар Юрченко».

В. Юркевич чудом врятувався з окруження під Бродами в липні 1944 року, як підстаршина 1-ої УД УНА. З-під Бродів Юркевич пішов в ряди УПА до сотні «Булава». Згодом став бунчужним цієї сотні. У липні 1945 р., призначено його вишкільним при штабі відтинку УПА-Захід. який очолював командир «Зміюка».

Володимир Юркевич народився у Львові 2-го грудня 1912 р. Батьки його Іван і Пелагія, часто вечорами, разом із синами співали народні, історичні та побутові пісні і тим вщепили синові любов до української пісні.

У народній школі Володимир співав сопраном, а в гімназії альтом. Беручи лекції гри на кларнеті в Українському Музичному Інституті ім. Лисенка у Львові, грав у малій симфонічній оркестрі.

За німецької окупації Ю.Сінгалевич познайомив Володимира з Зиновієм Штокалком. Тоді він перебрав місце бандуриста Ф. Якимця у тодішньому тріо бандуристів: З.Штокалко, Ю.Сінгалевич, В. Юркевич. Вони концертували у Галичині, а раз у місяць у передачах львівського радіо. Тоді до них долучились С.Ганушевський та С.Ластович. Згодом тріо бандуристів поширено до квінтету. В одному виступі у Зборові дозволено Володимирові виступити сольо з піснею «На стрісі раз сиділи», яку він виконав динамічно з доброю дикцією і полонив молодих. Тоді він здав іспит бандуриста-соліста.

Крім виступів з бандурою, В.Юркевич співав у професійному хорі при Інституті Народної Творчости у Львові, під батутою В. Осташевського.

В Німеччині Володимир належав до студентського тріо: З.Штокалко, Малюца і В.Юркевич. Вони давали концерти у таборах для скитальців. В той час Володимир був студентом УВУ, студіював право і закінчив студії у 1950 році. Пізніше вступив до ансамблю, в якому були: Л.Кравченко. В.Юрченко і Г.Бажул. який пізніше виїхав до Австралії, де кілька років тому помер. Тут Володимир також скористав дуже багато з техніки гри на бандурі, бо кожний з тих бандуристів відзначався своєю питомою технікою, зокрема Г.Бажул.

До речі, в Мюнхені Юркевич мав нагоду зустрінутись з бандуристом Дмитром Гонтою, який у 30-их роках виступав у Галичині. Опісля він вступив до ансамблю під мистецьким керівництвом Степана Ганушевського, в склад якого входили: М.Самокіш, Л.Лампіка, Т.Бориско, І.Раковський, Т.Лозинський, С.Ковальчук та Г.Ганушевський. Цей ансамбль бандуристів випустив першу платівку з піснями УПА.

Багато молодих і старших людей брало лекції гри на бандурі у Володимира Юркевича, а перше місце між ними займав Андрій Горняткевич, – знавець кобзарського мистецтва, який тепер живе у Канаді.

У 1972 році Володимир Юркевич заснував капелю бандуристів при станиці першої УД УНА в Ньюарку, що її диригентом був Осип Головацький. Капеля випустила платівку «З піснею на устах». Тим часом Володимир учив гри на бандурі у Школі Українознавства в Бавн Бруку, де також провадив жіночий ансамбль ім. Лесі Українки.

Покійний виступав також з мішаним квартетом, в дуеті з проф. Р.Левицьким, з яким заложив чоловічий квартет у такому складі: проф. Р.Левицький, В.Юркевич, І.Івашко та М.Білецький. Цей квартет мав великий успіх та був популярний не лише на терені Америки, але й в Канаді.

Крім виступів з концертами, В.Юркевич давав приватні лекції гри на бандурі. На кінець перебрав керівництво Школи Кобзарського Мистецтва в Нью-Йорку.

Згодом ансамбль бандуристів, у дещо зміненому складі, під назвою «Гомін», виступав під його керівництвом самостійно. У 1985 році «Гомін» випустив платівку українських повстанських пісень в обробці переважно Юркевича.

Ненадійна смерть Володимира Юркевича засмутила всіх любителів кобзарського мистецтва, бо він міг би ще дуже багато зробити для прослави бандури для української культури. В останню дорогу прощало його багато друзів-бандуристів і побратимів з УД та УПА.

Чорний-Досінчук Микола
Народна Воля, 15.06.1995, №24.

Дискографія
*Назва релізу (формат)Видавець - кат. номерПеріод виданняЗображення обкладинки
збіркаU.P.A. songs by ukrainian bandurists (33 rpm/12")Arka Records - ARC 834?
збіркаU.P.A. songs by ukrainian bandurists (Ч.2) (33 rpm/12")Arka Records - ARC 836?