Да вари, мати, вечеряти


Да вари, мати, вечеряти

українська народна пісня

«Да вари, мати, вечеряти:
На сторожу загадали».
«Кажи, синку, коня нема».
«Казав, мамцю, не раз, не два,
Що в козака коня нема,
Да мені коня в скарбу дають,
На сторожу висилають.
Да вари, мати, вечеряти:
На сторожу загадали».
«Да кажи, синку, сідла нема».
«Да казав, мамцю, не раз, не два,
Що в козака сідла нема,
Да мені сідло в скарбу дають,
На сторожу висилають.
Да вари, мати, вечеряти:
На сторожу загадали».
«Да кажи, синку, нагайки нема».
«Казав, мамцю, не раз, не два,
Що в козака нагайки нема,
Да мені нагайку в скарбу дають,
На сторожу висилають».
Ох, заслали на сторожу,
В чисте поле на могилу.
Пущу коня на долину,
А зброєньку повішу на ялину,
А нагаєчку на дубочок,
Сам ляжу спати на часочок.
Щасливая годинонька,
Аж приходить дівчинонька,
Виламала черешеньку
Да вдарила по личеньку,
Да вдарила по білому,
Затужила по милому:
«Встань, козаче, годі спати,
Турки ідуть, коня займуть,
Коня візьмуть до прилуки,
Тобі зв’яжуть назад руки.
Коня візьмуть — другий буде,
Тебе візьмуть — вже ж не буде!..»

Джерело: Історичні пісні // упор. І.П.Березовський. — К.: Радянський письменник, 1970., стор.: 52-53.