І золотої й дорогої


І золотої й дорогої

вірш – Тарас Шевченко
музика – Денис Січинський

І золотої й дорогої
Мені, щоб знали ви, не жаль
Моєї долі молодої.
А іноді така печаль

Оступить душу — аж заплачу!
А ще до того, як побачу
Малого хлопчика в селі:
Мов одірвалось од гіллі,
Одно-однісіньке під тином

Сидить собі в старій ряднині…
Мені здається, що се я,
Що це ж та молодость моя;
Мені здається, що ніколи
Воно не бачитиме волі,

Святої воленьки! Що так
Даремне, марне пролетять
Його найкращії літа;
Що він не знатиме, де дітись
На сім широкім вольнім світі,

І піде в найми; і колись,
Щоб він не плакав, не журивсь,
Щоб він денебудь прихиливсь,
То оддадуть у москалі…

Джерело: Повне видання творів Тараса Шевченка: У 14 т. Чикаго: Видавництво Миколи Денисюка. 1959–1963 рр. – Том 3. – С. 202.

Виконують:

Титла Євген, альбом – Богородице Діво