Крик душі


Крик душі

вірш, музикаТ.Петриненко

Набігла вечірня втома і холод жене додому,
Та ноги не хочуть долати знайому путь.
І хата моя убога, і в хаті нема нікого,
Лиш випити чаю, і впасти, і не заснуть.

Приспів:
Крик душі…
В байдужім просторі мандрує,
Він тут ночує.
Крик душі…
Мене в природі не існує, але я чую:
Душа моя кричить…

В яскравих вогнях реклами покинуті дітьми мами,
Простягнені руки, але я не маю, що дать.
Блукають немиті діти і просять, щось закурити,
Їх очі голодні, неначе у злих вовченят.

Приспів

Якщо ти не вмієш красти – недовго тобі пропасти,
І, навіть, без сліду на грішній оцій землі.
Чи можеш ти вибирати від чого тобі вмирати –
Од відчаю, чи без скоринки на голім столі.

Крик душі…
В байдужім просторі мандрує,
Він тут ночує.
Крик душі…
Мене в природі не існує, чому ж я чую,
Чую, чую, чую…
Крик душі…
В байдужім просторі мандрує,
Він тут ночує.
Крик душі…
Мене в природі не існує, але я чую:
Душа моя кричить… (3)
Кричить…

Джерело: НАШЕ (тексти пісень).

Виконують: