Лети, моя думо в вечірню годину


Лети, моя думо в вечірню годину

• Лети, моя думо, лети моя пісне
• Лети моя думо

вірш, музика – Роман Купчинський

Лети, моя думо в вечірню годину,
далеко далеко звідсіль –
лети моя думо, у тую хатину,
де слухав я казку топіль.

Жила в тій хатині дівчина кохана…
а може живе – то вклонись:
скажи ти їй правду, болючу як рана,
що я вже не той що колись.

Що гасне мій погляд і тихне мій голос,
а зморщки зорали чоло,
поволі, в неволі, сивіє мій волос,
а серце терном заросло.

Скажи її думо, хай душу розважить –
а серцю хай скаже: “Корись!”
Хай дармо не б’ється, хай марно не тужить,
бо я вже не той що колись.

Є в Бога надія, що я повернуся
з неволі, з далеких країв.
Зустріне мене моя рідна матуся,
обніму сестер і братів.

Джерело: Пісні УПА / зібрав і зредагував З.Лавришин. – Львів: Літопис УПА, 1997. – 556 с. – (Літопис Української повстанської армії; т. 25), стор.- 266.

Інші варіанти:

Лети, моя думо, лети моя пісне

Виконують:

Не журись!, театр-кабаре (Львів, Україна), альбом – Пісні з-за ґрат