Метелиця


Метелиця

танець

Український народний масовий хороводний танець жвавого характеру і темпу. Виконується в дводольному розмірі. З хореографічного погляду Метелиця це вид хороводу. В метелицях хореографічними та музичними засобами змальовується відповідне до назви явище природи. Воно передається динамікою танцю, швидкою зміною фігур і різноманітними кружляннями, що створює враження заметілі, завірюхи.

Танець супроводжується співом із текстами достатньо жартівливого характеру. Раніше «Метелицю» танцювали під пісню:

Ой на дворі метелиця, чому старий не жениться,
Ой ніколи женитися, бо нікому журитися.
Жаль мені превеликий, що поганий та сердитий,
Ой жаль животу, що любив сироту,
Ой жаль же мені, що не взяв я її,
Що любив та не взяв, тільки світ зав’язав.

Тепер мелодію до метелиці-танцю виконують переважно на інструментах, у зв’язку з чим вона зазнала ладово-інтонаційних та ритмічних змін, що значно поглибило ідейно-емоційний зміст танцю. Жива, запальна мелодія цього танцю музичними звуками передає характер стихії цього природного явища. Крім згадки про метелиці, вживається вигук «гоп», характерний для «Гопака».Таким чином, танець з одного боку пов’язаний з хороводами, а з другого з гопаками. Для цього є підстави – метелиці мають в своїй основі імпровізаційний характер.

Джерело:
1. Гуменюк А. Інструментальна музика — Київ, Наукова думка, 1972.
2. Побутові танці. «Метелиця» та «Гопак» (svit-tanok.com.ua).

Виконують:

Ансамбль бандуристів Українського радіо, альбом – У долині є криниця