Не забуду тюремної ночі,
Як востаннє прощалися ми
Як у темінь вдивлялися очі
Через мури важкої тюрми.

Ти за ґрати тримався руками
Дріт колючий впивався в чоло
Не складалась розмова між нами
Розуміли себе все одно.

Враз почулися кроки конвоя
І твій голос раптово затих
Потягнулись години одбоя
Серед стін у краївках лихих.

Я снувала думки невеселі
Про розтоптану нашу любов,
Нас чекали далекі оселі
Та я вірила – стрінемось знов.

Джерело: Пісня у виконанні «Не журись!», театр-кабаре (Львів, Україна) з альбому «Пісні з-за ґрат».