Невільниче танго


Невільниче танго

• Колись співали пісню про кохання

вірш – автор невідомий
музика – автор невідомий

Коли співаю пісню про кохання,
Про тугу, щастя веселих днів.
Сьогодні в деь цей катування,
Ми посилаєм стогін з-за дротів.

Сумним акордом хай несеться голос
Що болем ворушить жорстокий світ
А ми всі друзі, ми із ГУЛАГу
І посилаєм стогін з-за дротів.

Невільниче танго колись заспіваю,
Невільничим танго тюрму нагадаю,
Сталеві багнети і грізні обличчя.
За дротами воля, воля манить, кличе.

Та прийде час і дроти розірвуться
І всі ми вийдемо на вільний шлях
І рідні гори нам усміхнуться,
І буйний вітер зашумить в лісах.

Тоді думками я у край полину –
Де шумлять лози і води.
І заспіваю пісню із вами,
Що склали ми разом у дні туги.

Невільниче танго коли заспіваю,
Невільничим танго тюрму нагадаю,
Сталеві багнети і грізні обличчя.
За дротами воля, воля манить, кличе.

Джерело: Пісня у виконанні «Не журись!», театр-кабаре (Львів, Україна) з альбому «Пісні з-за ґрат».

Інші варіанти:

Колись співали пісню про кохання

Виконують: