Ой, Морозе, Морозенку


Ой Морозе, Морозенку

• Ой ти, Морозенку
• Про Морозенка
• Дума про морозенка

українська народна пісня

1. Ой, Морозе, Морозенку, ой да ти й славний козаче,
за тобою, Морозенку, вся Вкраїна плаче! (2)
Ой, не так же Україна, як рідная мати, —
заплакала Морозиха, та стоячи біля хати. (2)
5. «Ой, не плач же, Морозихо, не плач, не журися, —
піди з нами, козаками, меду-пива напийся!» (2)
— «Чогось мені, козаченьки, мед-пиво не п’ється:
десь мій син Морозенко з татарами б’ється!» (2).
Із-за гори, із за кручі удалі військо виступає,
10. попереду Морозенко сивим конем виграває. (2)
Та схилив же голівоньку сиву коню аж на гриву,
та й розпустив чорні кудрі сиву коню до копитів. (2)
То ж не грім в степу горгоче, то ж не хмара світ закрила,
то ж татар велика сила козаченьків обступила. (2)
15. Бились з ранку козаченьки до ночі глухої,
козаків лягло чимало, а татар — утроє. (2)
Ні один козак не здався живим у неволю:
полягли всі, не вернувся ні один до дому. (2)
Не вернувся й Морозенко, голова завзята, —
20. замучили молодого вороги прокляті! (2)
Вони ж його не стріляли й на четі не рубали;
тільки з його молодого живцем серце виривали. (2)
Взяли його, поставили на Савур-могилу:
«Дивись тепер, Морозенко, на свою Вкраїну!» (2)
25. Життя старе України, як не було,— миновалось,
тільки думки на споминки та пісні остались. (2)
І живучі і могучі другі пісні України,
уразливі і унилі, як плач сиротини. (2)
Їх родив же стен широкий, гей, да Дніпр да море!
30. Вони з серця виливали од тяжкого горя. (2)
Розлилося по всіх піснях горенько козаче,
і в веселих і удалих сміючися плаче. (2)
Да як весело співати тебе, Україно,
ти ж ніколи не зазнала доброї години! (2)
35. Товкли ж тебе зо всіх боків ізо всеї сили
і хрещені й нехрещені сусідоньки милі! (2)
Хоч не хоч, а довелося увесь вік воювати,
і за віру й за родину, за правду стояти. (2)
І стояли, не внивали у лиху годину,
40. і здачі всім дать вспівали сини України! (2)
Та давно добро і лихо — усе минувалось,
тільки думки на споминки та пісні остались. (2)
Уся ти їх, Україно, славою покрита,
лютим горем, да сльозами, да кров’ю полита! (2)
45. І покіль над грішним миром світить сонце буде,
сії думки, сії пісні не за’будуть люде!

Пояснення та примітки

Джерело: Ревуцький Д. Українські думи та пісні історичні / Д.Ревуцький. – Київ: Час, 1919, стор.: 274-276.

Інші варіанти:

Про Морозенка
Ой ти, Морозенку
Ой ти, Мороз, Морозенко
Ой ти, Мороз, Морозенко
Ой ти, Мороз, Морозенко

Виконують: