Оксано, Оксано


Оксано, Оксано

українська народна пісня*

Оксано, Оксано – я чую твій голос:
мені з України це вітер приніс.
Я чую як стогне потоптаний голос,
я бачу ті очі, наповнені сліз.

Оксано, Оксано – давно ми розстались,
ще прийде наш час – ми зустрінемось знов.
Моєю любов’ю – ти була, й осталась,
Оксано моя – моє щастя й любов.

Оксано, Оксано – я чую твій голос:
ти часто виходиш на берег Дністра.
З тугою грядеш ти туди де палає
на заході сонця – вечірня зоря.

Як нашу могутню, вільну Україну
освітить наново вечірня зоря,
тоді я вернуся до тебе, єдина,
до тебе Оксано, Оксано моя!

* народний переспів слів Бориса Бобинського (пісня «Я чую, Оксано»)

Джерело: Пісні УПА / зібрав і зредагував З.Лавришин. – Львів: Літопис УПА, 1997. – 556 с. – (Літопис Української повстанської армії; т. 25), стор.: 267-268.

Інші варіанти:

Оксано

Оксано, Оксано, я чую твій голос
Мені рідний вітер з України приніс.
Я чую як стогне потоптаний колос
І бачу я очі твої, повні сліз.

Оксано, Оксано, давно ми розстались,
Та прийде ще час – ми зустрінемось знов.
Коханою була і нею зосталась,
Оксано ти щастя моє і любов.

Коли ж на далекій, святій Україні
Засяє нам знову свободи зоря
До вас я прилину на крилах орлиних
Оксано моя, Україно моя.

Джерело: Пісня у виконанні «Не журись!», театр-кабаре (Львів, Україна) з альбому «Пісні з-за ґрат».

Виконують:

Не журись!, театр-кабаре (Львів, Україна), альбом – Пісні з-за ґрат