Побратався сокіл


Побратався сокіл

• Побратався сокіл зсивеньким орлом

українська народна пісня

Побратався сокіл
З сизокрилим орлом:
«Ой брате ж мій, брате,
Сизокрилий орле!

Покидаю тобі
Всі мої пожитки,
Всі мої пожитки
Й маленькії дітки.

А сам полину я
В чужу сторононьку,
В чужу сторононьку
Шукать таланоньку.

Ой як добре буде,
То я забарюся,
А як худо буде,
То й назад вернуся».

Літа сокіл літо,
Літа сокіл друге,
На третєє літо
Сокіл прилітає.

Сокіл прилітає
Та й орла питає:
«Ой брате ж мій, брате,
Сизокрилий орле!

А де ж ти дів, брате,
Всі мої пожитки,
Всі мої пожитки
Й маленькії дітки?»

«Твої, брате, дітки
Полинули в луги,
Полинули в луги
З великої туги.

Сіли вони в лісі
На високім древі,
На високім древі,
На колючім терні.

Приїхали, брате,
Пани й паненята,
Та й забрали вони
Діти-соколята.

Терни порубали,
Соколят забрали.
Турецькому царю
В дарунок віддали».

«Бодай тії пани
Та й не панували,
Ой що моїх діток
В чужий край заслали!»

Джерело: Перлини української народної пісні // Упорядник Микола Гордійчук. – Київ: Музична Україна, 1991, стор.: 83-85.

Інші варіанти:

Побратався сокіл з сизокрилим орлом

Побратався сокіл з сизокрилим орлом:
«Ой брате, мій брате, сизокрилий орле,
Покидаю тобі всі розкоші мої.
Всі розкоші мої і діток маленьких,
А сам полечу у чужу сторону,
В чужу сторононьку шукать таланоньку.
Ой як добре буде, то я й оженюся».
Літа сокіл літо, літа і другеє,
А на третє літо сокіл прилітає,
Сокіл прилітає і орла питає:
«Ой брате мій, брате, сизокрилий орле,
Де ж подівав ти всі розкоші мої,
Де ж подівав ти мої малі діти?»
«Твої розкоші у огні згоріли,
Твої малі діти у гай полетіли;
Сіли твої діти на високім древі,
На якому древі — на колькому терні.
І їхали пани із чужої країни,
Древо ізрубали, соколят забрали,
Невірному царю гостинця подали».
«Бодай же тії пани та й не панували,
Що моїх діток в чужий край заслали!»

Походження та примітки:
Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, снаряженной имп. Русским географическим обществом. Юго-Западный отдел. Материалы и исследования, собранные д. чл. П.Чубинским. Т. V. СПб., 1874., с. 851-852 (Звенигородщина, І.Новицький).

Джерело: proridne.com.

Побратався сокіл з сивеньким орлом

Побратався сокіл з сивеньким орлом:
— Орлице-сестрице, да гляди моїх діток.
А я полину у чужу сторону,
Та в чужую сторону, да на Дін риби їсти,
Спокидаю тобі всі вжитки-маєтки.
Всі вжитки-маєтки і ще й малії дітки.
Як добре буде, то я й забаруся,
А як же яково та к півроку вернуся,—
Нема сокола літо, немає другеє,
А на третє літо летить сокіл, летить.
Да летить він, летить, жалібненько квилить:
— А вже ж моє гніздо да далеко видно,
Що вже моє гніздо да далеко видно,
А вже мої дітки да далеко чутно.—
Як прилетів сокіл із Дону додому:
— Орлице-сестрице, ой де ж мої дітки?
— Соколе-братове, побрало панове,
Панове побрало, князям дарувало.—
Як полетів сокіл із туги та в луги,
Да й сів же сокіл на зеленім дубі:
Як заспіває, то й луг роздягає,
А як заплаче, то й луг потопає:
— Не хилися, дубе, горечко тобі буде:
Що як же тобі да без своїх гильок,
То так же мені а без своїх діток.—
Да й сів же сокіл на зеленій сосні:
— Не хилися, сосно, бо жить мені тошно;
Що як же тобі да без своїх гильок,
То так же мені а без своїх діток. —
При добрій годині — куми побратими,
При лихій годині немає й родини.
При добрій годині чужі кумаються,
При лихій годині свої цураються.

Джерело: Балади. Народна творчість // Упорядник О.І.Дей та А.Ю.Ясенчук. – Київ: Дніпро, 1987, стор.: 186-187.

Виконують: