Пишний, гордий, славний паничу


Пишний, гордий, славний паничу

текст, музика – народні

Пишний, гордий, славний паничу!
Славний паничу, добрий Іване!
Молод же ти в військо ходити.
Є в нього ненька, ненька рідненька;
Як виправляла, то научала:
«Синку ж мій синку, синку Іванку!
Ой як підеш молод до війська,
Да не вихвачуйся з-поперед війська.
Не зоставайся да позад війська,
Держися війська все середнього».
А він же неньки да й не послухав:
Скоро на коника впав,
половину війська стяв,
Вибив города-Царигорода,
Турського царя зараз ізв’язав.
«Ой коли б я знав, чий син сивим конем грап,
Ой то б я йому посади давав,
Дав йому поля неміряного,
Дав йому бору несходимого,
Дав йому грошшя незчисленного,
Дав йому війська одбираного,
Дав йому лучок і стрілок пучок,
Дав йому стрілку — царівну-дівку»
«Я ж теє поле копєм скопаю,
Коп’єм скопаю і стрілками всію,
Я ж тії бори військом поламлю,
Військом поламлю і огнем попалю,
Я ж тії гроші розумом розщитаю,
Молоду царівну за себе візьму».

Джерело: Історичні пісні // упор. І.П.Березовський. — К.: Радянський письменник, 1970., стор. – 30.