Щастя, неначе зорі


Щастя, неначе зорі

вірш – Я.Майстренко
музика – Анатолій Кос-Анатольський

Ти памятаєш наше розтавання?
Сиділи ми на Замковій горі,
Була весна, чудовий час кохання,
А нам прийшлось прощатися тоді.

Дивились ми одне одному в очі,
Хотілось бути разом нам в ті дні,
Стояли ми з тобою так до ночі,
Аж згасли вогні.

Приспів:
Щастя неначе зорі
Всміхалось у далині
У сяйві зірок прозорих
З’явилось немов у сні
І так забажали жити
В той час ти і я
І в нічку чарівну снити,
І трелі соловя.

Що ми в туніч розходились надовго,
То серцем добре чули ти і я,
Але в душі немов милі тривоги
Її сповняла пісня солов’я.

Не знали ми що знов той час прилине
Коли заквітне Замкова гора,
І будем слухать пісню солов’їну
Удвох – ти і я

Приспів.

Джерело: Запис пісні у виконання Лесі Боровець з албому «Сум Афродіти».

Виконують: