Сумний Святий Вечір


Сумний Святий вечір

• Як настав той святий вечір
• Сумний святий вечір в 46 році

вірш – автор невідомий
музика – автор невідомий

Як настав той Святий Вечір (Сумний, сумний Святий Вечір)

Як настав той святий вечір
в сорок шостім році,
по всій нашій Україні
плач на кожнім кроці.

Як на небі зірка
почала сіяти
почав нарід до Святої
Вечері сідати.

Посідали до вечері
мати з діточками,
замість мали вечеряти
обливалися сльозами.

Мати плачуть, мати плачуть,
а діти питають:
«Мамо, мамо, де наш тато?
Чом не вечеряють?»

«А наш тато, діти,
в далекім Сибірі –
споминає Святий Вечір
в нашій славній Україні.

Споминає Святий Вечір,
всю свою родину,
тата, маму, жінку, діти,
свою неньку-Україну.»

А там знову батько й мати
за синами плачуть:
трьох їх мали, як соколів,
вже їх більше не побачуть.

Один син в Сибіру,
другий у Берліні,
третій пішов в партизани,
щоб служити Україні.

Джерело: Пісні УПА / зібрав і зредагував З.Лавришин. – Львів: Літопис УПА, 1997. – 556 с. – (Літопис Української повстанської армії; т. 25), стор.- 369.

Інші варіанти:

СВЯТ ВЕЧІР НАДХОДИТЬ

Свят Вечір надходить
в сорок сьомім році,
а на нашій Україні
плач на кожнім кроці.

Сіли до вечері
мати з діточками,
замість куті вечеряти
облились сльозами.

Мати гірко плаче,
а діти питають:
«Скажіть, мамо, де наш батько?
Чо не вечеряє?»

Батько пішов за синами –
мав їх три соколи –
він уже їх не побачить
ніколи, ніколи.

Кати синів повбивали,
села попалили –
лиш – червоні розбишаки –
руїни лишили.

Джерело: Пісні УПА / зібрав і зредагував З.Лавришин. – Львів: Літопис УПА, 1997. – 556 с. – (Літопис Української повстанської армії; т. 25), стор.- 369.

ЧИ ЧУЛИ ВИ БРАТТЯ

Чи чули ви, браття,
сумную новину –
закували у кайдани
нашу неньку Україну!

В кайдани закули,
в тюрму посадили,
люд невинний тисячами
в сиру землю положили

Сіли вечеряти
мати з діточками.
«Мамо, мамо, де наш тато?»
діти ся питали

Батько на Сибірі,
в далекій чужині –
споминає Святий Вечір,
як то було на Вкраїні.

Джерело: Пісні УПА / зібрав і зредагував З.Лавришин. – Львів: Літопис УПА, 1997. – 556 с. – (Літопис Української повстанської армії; т. 25), стор.- 370.

СУМНИЙ СВЯТИЙ ВЕЧІР 47-ІМ РОЦІ

Сумний Святий Вечір
Сорок сьомім році,
По всій нашій Україні
Плач на кождім кроці.

Сіла вечеряти
Мати з діточками,
Заким мала вечеряти,
Вмилася сльозами.

Сіли вечеряти,
Діти ся питають:
– Мамо, мамо, де наш тато?
Чом не вечеряють?

Батько наш далеко,
В дикому Сибіру,
Споминає Святий Вечір
І нашу славну Україну…

О, Ісусе милий,
Змилуйся нам нині,
Даруй волю, щастя й долю.
Нашій немьці-Украіні.

«Сумний Святий Вечір у 47-ім році…» /Різдвяна поезія Михайла Дяченка/ (текст – lib.if.ua).

СУМНИЙ СВЯТ ВЕЧІР

Чи ви чули, люди,
Про сумну новину?
Закували у кайдани
Нашу неньку Україну.

В кайдани закували,
В тюрми посади,
Люд невинний тисячами
В сиру землю положили.

Сумний Святий Вечір
В сорок шостім році:
по всій нашій Україні
плач на кожнім кроці.

Посідали до вечері
Мати з діточками,
Замість мали вечеряти –
Залились сльозами.

Плаче стара мати,
а діти питають:
«мамо-мамо, де наш тато
Чом не вечеряють?»

«А наш тато діти
в далекій чужині,
споминає Святий Вечір
В нашій славній Україні»

О, Ісусе милий,
Змилуйся нродом,
Даруй волю, даруй долю
Даруй щастя і свободу!

Джерело: Пісня у виконанні «Не журись!», театр-кабаре (Львів, Україна) з альбому «Пісні з-за ґрат».

______________

Очевидно, перу Михайла Дяченка на­лежить … коляда «Сумний Святий Вечір…», знана по всій Галичині у різних варіантах і виконувана теж на мотив «Нова радість стала». Її появу дослідники датують навіть 1943 роком (Григорій Дем’ян. Шлях Перемоги. – 1995. – №11. – С 5). Вона була настільки актуальна та органічна для післявоєнних поезій, що у первісному варіанті змінювали спочатку тільки рік Святого Вечора, залишаючи текст коляди недоторканим, а відтак часто доповнювали деякі її місця так, що вона згодом стала народною. За тематикою і мовно-стилісти­чними, архітектонічними особливостями «Сумний Святий Вечір…» збігається з іншими поетичними творами Михайла Дя­ченка-,«Боєслава», а також тематично повторює прозу з різдвяними фрагментами.

Нам вдалося записати на Івано-Франківщині та в околицях Боднарова, в якому, правдоподібно, поет і створив невстановлений поки що оригінал твору, декілька варіантів цієї уже народної коляди. А найбільш вірогідно повний текст коляди під назвою «Сумна Вечеря 46-го року» із літературними нашаруваннями та значними доповненнями до тексту оригіналу подала львівська газета «За вільну Україну» (1991. – №4-5. – С. 4).

Петро ДРОГОМИРЕЦЬКИЙ

Драгомирецький П. «Сумний Святий Вечір у 47-ім році…»: Різдвяна поезія Михайла Дяченка / Петро Драгомирецький // Нова Зоря. – 1996. – № 1. – С. 6. (текст – lib.if.ua).

Виконують: