Жлоби


Жлоби

Вірш, музикаТ.Петриненко

Порожні хитрі очі, міцний залізний лоб,
Повз нього не проскочиш, – перед тобою жлоб,
За пазухою жаба, в портфелі компромат,
Як засіб спілкування – добірний рускій мат.

Позбавлений сумління, тупий і жорчний хам,
Не дасть нікому жити, хоч би і сам не гам,
Директор чи професор, чи просто землекоп,
Він все життя агресор, бо все життя він жлоб!

Приспів:
На заході і сході, у місті і в селі,
Жлоби і жлобенята, великі і малі,
Плодяться наче миші, ростуть немов гриби,
Куди не подивися – жлоби, жлоби, жлоби!

У мене був друзяка, цілком нормальний хлоп,
Ніхто і не помітив, як вийшов з нього жлоб,
Коли у мене радість, для нього це журба,
Коли у мене лихо – це свято для жлоба!

Він наїжа на тебе, немов важкий каток,
Він відрива від рота, останній твій шматок,
Продасть сестру і брата, як буде покупець,
Ціна за маму й тата – зелений папірець

Приспів.

Ожлоблене суспільство, жлобуністичних мас,
От сили жлобунізму, літають серед нас,
Це дуже небезпечний – безсовісний мікроб,
Сьогодні ти людина, а завтр просто жлоб!

Не тимчасові злидні, не політичний фарс,
А власне жлобуриння, в багні потопить нас,
Національна вада, засалена ганьба,
І безкінечна влада – великого жлоба!

Приспів

Джерело: запис пісні з альбому «Господи, помилуй нас…».

Виконують: